Результати хірургічного лікування нестабільних переломів кісток тазу

Abstract

Вступ. Ушкодження тазового кільця складають від 3% до 7% всіх травм опорно-рухового апарату, із них 10-20% характеризуються нестабільною гемодинамікою та загрожують життю пацієнта. В абсолютній більшості випадків нестабільні переломи кісток тазу свідчать про високоенергетичну травму, супроводжуються високою летальністю (від 5 до 50%), супутніми ушкодженнями і потребують невідкладної хірургічної допомоги, при цьому відсоток виходу на інвалідність серед осіб працездатного віку може дорівнювати 67,6%. Зважаючи на це, пошук оптимальних методів хірургічного лікування нестабільних переломів кісток таза є важливим питанням сучасної травматології. Мета дослідження: Провести аналіз результатів хірургічного лікування нестабільних переломів кісток тазу з використанням апаратів зовнішньої фіксації та внутрішніх імплантатів. Матеріали і методи: Проведено аналіз оперативного лікування 24 пацієнтів з нестабільними переломами тазового кільця, які проходили лікування у відділенні травматології ЗОКЛ з 2012 по 2017 рр. Пацієнти були поділені на 2 групи: в першій проводилось лікування за допомогою апаратів зовнішньої фіксації (n=8), в другій – за допомогою остеосинтезу зануреними фіксаторами (n=16). Середній вік пацієнтів склав 35,21±7,13 років в першій групі та 33,46±8,16 років в другій. В обох групах переважали пацієнти чоловічої статі 6:2 та 11:5 відповідно. Типи ушкоджень в обох групах були класифіковані за AO/OTA та становили: B2 – 2, B3 – 5, C1 – 1 та B2 – 3, B3 – 9, C1 – 4 відповідно. Проводилась функціональна оцінка за 100-бальною шкалою Majeed score і оцінка якості життя за шкалою SF-36 в 1, 6 и 12 місяців після оперативного втручання.