Indicators of bioelectrical activity of the rat heartafter prenatal hypoxia and pharmacological correction

Abstract

Background. Posthypoxic cardiopathy is one of the risk factors for the development of cardiovascular pathology (rhythm disturbances, vascular dystonia, etc.) in subsequent age periods and requires the development of treatment approaches. Objective. to evaluate the cardioprotective effect of modulators of the NO system by the effect on the ECG of rats after intrauterine hypoxia. Methods. Modeling of prenatal hypoxia (PH) by daily intraperitoneal administration of sodium nitrite solution to pregnant female white rats weighing 220–240 g, aged 4.5 months, from the 16th to the 21st day of pregnancy at a dose of 50 mg/kg. The offspring were administered daily from the 1st to the 30th day of life – tiazotic acid (morpholinium 3-methyl-1,2,4-triazolyl-5-thioacetic acid), 50 mg/kg, angiolin ([S]-2,6- diaminohexane acid 3-methyl-1,2,4-triazolyl-5-thioacecate), 50 mg/kg, L-arginine, 200 mg/kg, meldonium (2-(2-carboxyethyl)-1,1,1-trimethylhydrazinium), 100 mg/kg. Аnd then after 2 months of life, an ECG was recorded using the ECG TUNNEL system (without anesthesia). Results. Postponed PG leads to a decrease in heart rate and significant dominance of parasympathetic innervation in regulation of electrical activity of the heart, which can be caused by sinus blockade and may be a reflection of parasympathetic regulation of the heart instead of sympathetic control of electrical activity in the norm. The effectiveness of drugs can be presented in descending order: angiolin  tiazotic acid  meldonium. Angiolin proved to be more effective than tiazotic acidin normalizing the electrical activity of the heart and restoring the neurogenic regulation of the automatism of the function of the sinus node. Сonclusions. The prospects of further study of modulators of the NO system with different mechanisms of action as means of cardioprotection of posthypoxic disorders of the cardiovascular system in newborns are experimentally substantiated. Проблематика. Постгіпоксична кардіопатія є одним із факторів ризику розвитку серцево-судинної патології (порушення ритму, вегетосудинна дистонія тощо) у подальші вікові періоди та потребує розробки підходів до лікування. Мета. Оцінити кардіопротекторну дію модуляторів системи NO за впливом на ЕКГ щурів після внутрішньоутробної гіпоксії. Методика реалізації. Моделювання пренатальної гіпоксії (ПГ) шляхом щоденного внутрішньоочеревинного введення розчину нітриту натрію вагітним самкам білих щурів масою 220–240 г віком 4,5 місяця з 16-ї по 21-шу добу вагітності в дозі 50 мг/кг. Потомству щодня з 1-ї по 30-ту добу життя вводили тіазотну кислоту (морфоліній 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіооцтова кислота) – 50 мг/кг, ангіолін ([S]-2,6-діаміногексанова кислота, 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетат) – 50 мг/кг, L-аргінін – 200 мг/кг, мелдоніум (2-(2-карбоксиетил)-1,1,1-триметилгідразиній) – 100 мг/кг. Потім на 2-му місяці життя проводили запис ЕКГ за допомогою системи ECG TUNNEL (без наркозу). Результати. Перенесена ПГ приводить до зниження частоти серцевих скорочень і значного домінування парасимпатичної іннервації в регуляції електричної активності серця, що може бути викликано блокадою синусового вузла, а також бути відображенням парасимпатичної регуляції серця замість симпатичного контролю електричної активності в нормі. Ефективність препаратів можна подати в порядку спадання: ангіолін > тіазотна кислота > мелдоніум. Ангіолін виявився більш ефективним, ніж тіазотна кислота, у нормалізації електричної активності серця та відновленні нейрогенної регуляції автоматизму функції синусового вузла. Висновки. Експериментально обґрунтовано перспективи подальшого вивчення модуляторів системи NO з різними механізмами дії як засобів кардіопротекції постгіпоксичних розладів серцево-судинної системи у новонароджених.