Удосконалення діагностики та прогнозування перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки на тлі ожиріння шляхом визначення клініко-патогенетичної ролі прозапальної активації

Abstract

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики та прогнозування перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) на тлі ожиріння за допомогою розробки моделі оцінки ризику прогресування захворювання та патогенетичного обґрунтування терапії даної коморбідної патології на підставі вивчення клініко-біохімічних маркерів, показників прозапальної активації та даних інструментальних досліджень. Обстежено 105 хворих на НАЖХП (вік 45,00 [37,00; 52,50]; з яких 55 (52,38%) чоловічої статі, 50 (47,62%) - жіночої), що були залучені до проспективного блоку дослідження, і в залежності від наявності ожиріння розділені в групу І (52 хворих на НАЖХП та нормальною вагою) та групу ІІ (53 пацієнта з НАЖХП та супутнім ожирінням). При аналізі клінічних проявів встановлено, що у хворих групи ІІ важкість в правому підребер’ї спостерігалась частіше на 27,28%, а абдомінальний біль - на 11,14% у порівнянні із пацієнтами групи I (р<0,05). Скарги на диспепсичні явища, зокрема метеоризм, та астенічний синдром відзначали частіше у хворих групи ІІ при співставленні із групою І на 22,02% та на 27,33%, відповідно (р<0,05). Визначено статистично значущу залежність між ступенем важкості стеатозу печінки та індексом маси тіла (ІМТ) (за критерієм Краскела-Уоліса, H=23,55, р<0,01); окружності талії (ОТ) та співвідношення окружностей талії до окружності стегон (ОТ/ОС) (ОТ: H=20,45, р<0,01; ОТ/ОС: H=36,27, відповідно, р<0,01). The dissertation is devoted to the improvement of the diagnostics and prediction of the course of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) associated with obesity through the development of a model for assessing the risk of progression of non-alcoholic fatty liver disease associated with obesity and pathogenetic justification of a therapy for this comorbid pathology based on the study of clinical and biochemical markers, proinflammatory activation indices and instrumental examination data. There were 105 NAFLD patients examined (age 45.00 [37.00; 52.50], of which 55 (52.38%) were males, 50 (47.62%) were females) who were enrolled into a prospective study, and depending on the presence of obesity, they were divided into Group І (52 NAFLD patients with normal weight) and Group II (53 NAFLD patients with concomitant obesity). An analysis of clinical manifestations demonstrated that Group II patients had a feeling of heaviness in the right hypochondrium 27,28% more frequently and abdominal pain 11,14% more frequently compared to Group I patients (p<0.05). Complaints on dyspeptic events, in particular flatulence and asthenic syndrome, were noted more frequently in Group II patients when compared to Group I by 22.02% and 27.33%, respectively (p<0.05). A statistically significant relationship between the hepatic steatosis severity grade and the body mass index (BMI) was found (Kruskal-Wallis test, H=23.55, p<0.01); waist circumference (WC) and waist-hip ratio (W/H) (WC: H = 20.45, p<0.01; W/H: H = 36.27, respectively, p<0.01).