Формування комунікативої компетенції із залученням інноваційних технологій у процес навчання української мови як іноземної

Abstract

В сьогоденних реаліях навчання іноземній мові – це оволодіння іншомовною культурою і пізнання її духовних цінностей, тому використання у процесі навчання української мови як іноземної матеріалів лінгвокраїнознавства допомагає іноземним студентам адаптуватися до нового мовно-культурного середовища та з інтересом вивчати іноземну мову й культуру. Основним завданням країнознавства як частини лінгводидактики є забезпечення комунікативної компетенції в міжнародних контактах через адекватне розуміння і сприйняття мови опонента або іншомовних текстів. Вміння долати соціокультурний бар’єр, володіння інформацією про навколишній світ, позитивне сприйняття інших культур – це країнознавча компетентність, що є базою для викладачів та студентів під час навчання мови як іноземної. Вона є складовою сучасної освіти, яка має на меті підготовку фахівців з високими інтелектуальними, професійними здібностями, а також розвиненим естетичним світовідчуттям. Соціокультурна компетенція майбутнього фахівця є одним з важливих показників готовності студента до міжкультурних зв’язків. Цей аспект передбачає володіння знаннями про національно-культурні здобутки суспільства країни мова, якого вивчається, про їх норми поведінки та етикет та уміння використовувати ці знання у процесі спілкування. Вивчення іноземної мови неможливе без проникнення у культуру її народу. Лінгвокультурологічна компетенція сприяє формуванню загальнолюдських цінностей, поглибленню й розширенню пізнавальної діяльності студента в процесі вивчення іноземної мови.