The interaction of morphological changes in the liver with the development of extrahepatic manifestations in patients with chronic hepatitis C

Abstract

The purpose of the work was to analyze the connections of morphological changes in the liver with the manifestation of clinical signs of extrahepatic manifestations in patients with CHC. Material and methods. The study included 86 patients with CHC. The correlation analysis of expressiveness degree of liver fibrosis and histological activity depending on the presence of clinical signs of extrahepatic manifestations of disease and changes of autoimmune parameters was carried out. Results. It was found that the incidence of mixed cryoglobulins in the blood of patients with CHC had a dependence on the degree of fibrosis of the liver. In the presence of liver fibrosis F 3–4 mixed cryoglobulins were found in 94.2 % versus 64.7 % of patients with stages of liver fibrosis F 12 (P < 0.01). In patients with stages of liver fibrosis F 3–4, the quantitative content of mixed cryoglobulins, RF-IgM and CIC was higher than those of patients with stages of liver fibrosis F 1–2. In patients with fibrosis in the liver F 3–4 cryoglobulinema incidence of vasculitis with formation of Meltzer’s triad was higher than in patients with liver fibrosis F 1–2 (19.2 % versus 2.9 %, P < 0.05). Content of mixed cryoglobulins correlated with the degree of fibrosis of the liver (r= +0.49, P < 0.01). A factor A3 was more often detected in patients with stage F 3–4, compared with patients with stage F 1–2 of fibrosis (81.5 % versus 19,2 %, P < 0.01). Conclusions. CHC patients with liver fibrosis F 3–4 are characterized with more frequent appearance of mixed cryoglobulins, higher content of RF-IgM and CIC in serum than in patients with liver fibrosis F 1–2. This explains the higher frequency of clinical manifestations of extrahepatic manifestations of immunocomplex genesis in patients with F 3–4 fibrosis. Histological activity of A3 in patients with CHC is most often combined with fibrosis of the liver F 3–4, which causes a high frequency of cryoglobulinemic vasculitis development in these patients. Мета роботи – проаналізувати зв’язки морфологічних змін у печінці з маніфестацією клінічних ознак позапечінкових проявів у хворих на ХГС. Матеріали та методи. У дослідження залучили 86 хворих на ХГС. Виконали аналіз взаємозв’язків ступеня виразності фіброзу печінки та гістологічної активності залежно від наявності клінічних ознак позапечінкових проявів захворювання та змін автоімунних параметрів. Результати. Встановили, що частота появи змішаних кріоглобулінів у крові хворих на ХГС мала залежність від ступеня фіброзу печінки. За наявності фіброзу печінки F 3–4 змішані кріоглобуліни виявляли у 94,2 % проти 64,7 % пацієнтів зі стадіями фіброзу печінки F 1–2 (р < 0,01). У хворих зі стадіями фіброзу печінки F 3–4 кількісний вміст змішаних кріоглобулінів, RF-IgM і ЦІК були вищими за аналогічні показники пацієнтів зі стадіями фіброзу печінки F 1–2. У хворих із фіброзом печінки F 3–4 частота виявлення кріоглобулінемічного васкуліту з формуванням тріади Мельтцера була вища, ніж у пацієнтів із фіброзом печінки F 1–2 (19,2 % проти 2,9 %, р < 0,05). Вміст змішаних кріоглобулінів корелював зі ступенем фіброзу печінки (r = +0,49, р < 0,01). Активність А3 частіше виявляли у хворих зі стадіями фіброзу печінки F 3–4 порівняно з пацієнтами, котрі мали стадії фіброзу F 1–2 (81,5 % проти 19,2 %, р < 0,01). Висновки. ХГС у хворих із фіброзом печінки F 3–4 характеризується частішою появою змішаних кріоглобулінів, вищим вмістом RF-IgM і ЦІК у сироватці крові, ніж у пацієнтів із фіброзом печінки F 1–2. Це пояснює більшу частоту клінічної маніфестації позапечінкових проявів імунокомплексного генезу в пацієнтів із фіброзом печінки F 3–4. Гістологічна активність А3 у хворих на ХГС найчастіше поєднується з фіброзом печінки F 3–4, що зумовлює високу частоту розвитку кріоглобулінемічного васкуліту в цих хворих. Цель работы – проанализировать взаимосвязи морфологических изменений в печени с манифестацией клинических признаков внепеченочных проявлений у больных хроническим гепатитом С. Материалы и методы. В исследование включены 86 больных ХГС. Проведен анализ взаимосвязей степени выраженности фиброза печени и гистологической активности в зависимости от наличия клинических признаков внепеченочных проявлений заболевания и изменений аутоиммунных параметров. Результаты. Установлено, что частота появления смешанных криоглобулинов в крови больных ХГС имела зависимость от степени фиброза печени. При наличии фиброза печени F 3–4 смешанные криоглобулины определены у 94,2 % против 64,7 % больных со стадиями фиброза печени F 1–2 (р < 0,01). У больных со стадиями фиброза печени F 3–4 количественное содержание смешанных криоглобулинов, RF-IgM и ЦИК было выше аналогичных показателей больных со стадиями фиброза печени F 1–2. У пациентов с фиброзом печени F 3–4 частота обнаружения криоглобулинемического васкулита с формированием триады Мельтцера была выше, чем у пациентов с фиброзом печени F 1–2 (19,2 % против 2,9 %, р < 0,05). Содержание смешанных криоглобулинов коррелировало со степенью выраженности фиброза печени (r= +0,49, р < 0,01). Активность А3 чаще установлена у больных со стадиями фиброза печени F 3–4 по сравнению с пациентами со стадиями фиброза F 1–2 (81,5 % против 19,2 %, р < 0,01). Выводы. ХГС у больных с фиброзом печени F 3–4 характеризуется более частым появлением смешанных криоглобулинов, более высоким содержанием RF-IgM и ЦИК в крови, чем у пациентов с фиброзом печени F 1–2. Это объясняет более высокую частоту клинической манифестации внепеченочных проявлений иммунокомплексного характера у больных с фиброзом печени F 3–4. Гистологическая активность А3 у больных ХГС наиболее часто сочетается с фиброзом печени F 3–4, что обусловливает высокую частоту развития криоглобулинемического васкулита у этих пациентов.