Візуалізація кальцинозу вінцевих артерій та його вплив на процедуру черезшкірного коронарного втручання (огляд літератури)

Abstract

Мета роботи – аналіз сучасної фахової літератури з узагальненням відомостей і розширенням уявлення щодо впливу кальцинозу ВА та методів його візуалізації на технічні аспекти виконання ЧКВ. Починаючи з другої половини ХХ сторіччя, винайдено та введено в клінічну практику різні методи візуалізації наявності кальцію в бляшках ВА. Вони мають різні можливості, що спричинені їхнім типом і технічними параметрами джерела випромінювання, можливостями використання спеціалізованого програмного забезпечення, автоматизації оцінювання зображень тощо. Нині методи внутрішньосудинної візуалізації (внутрішньосудинна ультразвукова діагностика (ВСУЗД) та оптична когерентна томографія (ОКТ)) є найбільш інформативними щодо візуалізації кальцинозу у ВА та допомагають інтервенціоністам під час ЧКВ в ідентифікації, оцінюванні кальцинованих уражень, визначенні показань до виконання та вибору певного типу пристрою для модифікації кальцію на таких ділянках; дають змогу оператору обрати оптимальний розмір стентів і балонів, виявити ознаки неоптимальної імплантації стента, а також забезпечують контроль можливих перипроцедурних ускладнень. Крім того, наявність у бляшці морфологічного субстрату, зокрема кальцію, є предиктором недостатнього розширення стента під час процедури ЧКВ. Це може стати причиною тромбозу та рестенозу в стенті. Підготовка ураженої ділянки ВА перед імплантацією стента передбачає вплив на неї спеціалізованими ангіографічними балонами чи пристроями для атеректомії. Застосування цих методів модифікації кальцію сприяє перелому кальцієвого фрагмента в стінці судини, дає змогу оптимально розширити стент і зменшує ризики можливих віддалених наслідків. Під час ЧКВ кальцинованих уражень ВА можуть виникати й інші перипроцедурні труднощі та проблеми, як-от підвищена ймовірність технічної невдачі через неможливість проходження цільового ураження інструментарієм, дисекція інтими, перфорація стінки, дистальна емболізація тощо. The aim of the work is to analyze modern professional literature, summarize information and add to our ideas about the impact of CA calcification and methods of its visualization on the PCI technical aspects. Since the second half of the 20th century, various methods that allow for visualization of СA plaque calcification have been developed and introduced into clinical practice. These techniques vary in their potential due to type and technical parameters of the radiation source, possibilities of using specialized software, automation of image analysis, etc. Currently, the methods of intravascular imaging, intravascular ultrasound (IVUS) and optical coherence tomography (OCT), are the most informative for visualization of CA calcification and can help interventionalists when performing PCI to identify and evaluate calcified lesions, to determine the indications and choose an optimal type of device for calcium modification, directing appropriate stent or balloon sizing; to detect signs of suboptimal stent implantation providing control over possible periprocedural complications. In addition, the deposition of such morphological substrate as calcium within coronary atherosclerotic lesions is a predictor of insufficient stent expansion during PCI, which in turn can cause thrombosis and in-stent restenosis. CA lesion preparation before stent implantation involves using specialized angiographic balloons or atherectomy devices. Applying these methods of calcium modification contributes to the compliance of the calcified plaque causing fractures beyond or within the stent, ensures optimal final stent expansion and reduces the risks of possible long-term consequences. Furthermore, other periprocedural difficulties and problems may arise during PCI of calcified CA lesions: increased probability of technical failure due to the impossibility of passing the target lesion with instruments, intimal dissection, wall perforation, distal embolization, etc.