Зміни іризину в умовах дефіциту функції скелетної мускулатури та м’язової маси у дітей, хворих на цукровий діабет

Abstract

Вступ. М’язова тканина протягом останніх років розглядається як ендокринний орган, а цитокіни, що нею продукуються, все частіше розглядаються як ранні маркери порушень, що носять оборотний характер. Іризин – міокін, що перетворює білу жирову тканину на буру, за рахунок чого підвищується термогенез, а також зростають адаптаційні можливості організму до фізичних навантажень. Доведена позитивна роль іризину в метаболізмі глюкози. В літературі є дані щодо зв’язку іризину з втратою м’язової маси при цукровому діабеті 2 типу, проте дані, щодо його зв’язку з діабетичною міопатією у дітей поодинокі та суперечливі, що обумовлює необхідність подальшого вивчення цього питання. Мета дослідження: визначення вмісту іризину у сироватці крові дітей, хворих на цукровий діабет, та його взаємозв’язок з розвитком діабетичної міопатії. Матеріал і методи. Обстежено 78 дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД), віком від 11 до 17 років. В залежності від тривалості захворювання хворі були розділені на 3 групи. До 1 групи увійшли 20 дітей з тривалістю ЦД до 1 року, 2 групу склали 19 пацієнтів з тривалістю ЦД від 1 року до 5 років, в 3 групу увійшли 19 дітей з тривалістю ЦД понад 5 років. Контрольну групу склали 20 умовно здорових дітей, репрезентативні за віком та статтю. У всіх дітей розраховувався індекс скелетної мускулатури (ІСМ), індекс кистьової сили (ІКС), проводився мануальний м’язовий тест (ММТ) та тести на рівновагу. Дослідження вмісту іризину у сироватці крові проводилось методом імуноферментного аналізу (ІФА).