Особливості реакції симпатоадреналової системи хворих із депресивними розладами після реваскуляризації міокарда

Abstract

Мета роботи – виявити вплив депресивних розладів у хворих на ішемічну хворобу серця постінфарктний кардіосклероз (ІХС ПІКС) після реваскуляризації міокарда на симпатоадреналову систему. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 95 хворих на ІХС після оперативного втручання – реваскуляризації. Групи пацієнтів порівнювані за віком, соціальним статусом. Наявність депресивного стану виявили у 56 хворих, 39 пацієнтів були без депресії. Крім ретельного клінічного обстеження всім хворим із постінфарктним кардіосклерозом здійснили ехокардіографічне дослідження серця(ЕхоКГ), добове моніторування ЕКГ за Холтером (ХМ ЕКГ) і тестування за шкалами HADS, Бека для визначення психічного стану нацей момент, а також тестування за шкалою якості життя SF-36. Результати. Відомо, що в пацієнтів із депресією відзначають гіперактивацію симпатикоадреналової системи (САС), підвищення рівня циркулюючого у плазмі адреналіну та норадреналіну, що призводить до відносної тахікардії, підвищення споживання міокардомкисню, змін у системі гемостазу та поряд із гіперкортизолемією до артеріальної гіпертонії. Крім того, показано, що надмірна симпатична активація може призводити до важкої зворотної систолічної дисфункції лівого шлуночка навіть у пацієнтів без ІХС. Висновки. Підвищений рівень катехоламінів у хворих на ІХС постінфарктний кардіосклероз після реваскуляризації міокарда єважливим діагностичним критерієм активації симпатоадреналової системи. У хворих на ІХС ПІКС після реваскуляризації міокарда відбувалося вірогідне порушення з боку симпатоадреналової системи. Рівень добової екскреції адреналіну (18,65±1,14 мкг/добу); норадреналіну (39,14±2,10 мкг/добу) і дофаміну (336,63±8,47 мкг/добу) був вірогідно вищим у хворих із депресією. Цель работы – выявить влияние депрессивных расстройств у больных ишемической болезнью сердца постинфарктный кардиосклероз (ИБС ПИКС) после реваскуляризации миокарда на симпатоадреналовую систему.Материалы и методы. В исследовании принимали участие 95 больных ИБС после оперативного вмешательства – реваскуляризации.Группы пациентов были сопоставимы по возрасту, социальному статусу. Наличие депрессивного состояния выявлено у 56 больных,39 пациентов были без депрессии. Кроме тщательного клинического обследования всем больным с постинфарктным кардио склерозом проводили эхокардиографическое исследование сердца (ЭхоКГ), суточное мониторирование ЭКГ по Холтеру (ХМ ЭКГ) и тестирование по шкалам HADS, Бека для определения психического состояния на данный момент, а также тестирование по шкале качестважизни SF-36.Результаты. Известно, что у пациентов с депрессией отмечаются гиперактивация симпатоадреналовой системы (САС), повышение уровня циркулирующего в плазме адреналина и норадреналина, что приводит к относительной тахикардии, повышению потребления миокардом кислорода, изменениям в системе гемостаза и наряду с гиперкортизолемией к артериальной гипертонии. Кроме того, показано, что чрезмерная активация симпатоадреналовой системы может приводить к тяжёлой обратной систолической дисфункции левого желудочка даже у пациентов без ИБС. Выводы. Повышенный уровень катехоламинов у больных с ИБС постинфарктным кардиосклерозом после реваскуляризации миокарда является важным диагностическим критерием активации симпатоадреналовой системы. У больных ИБС ПИКС послереваскуляризации миокарда имели место достоверные нарушения со стороны симпатоадреналовой системы. Уровень суточной экскреции адреналина (18,65±1,14 мкг/сут); норадреналина (39,14±2,10 мкг/сут) и дофамина (336,63±8,47 мкг/сут) был достоверно вышеу больных с депрессией. Objective: to identify the influence of depression in patients with coronary heart disease myocardial infarction after myocardial revascularizationon sympathoadrenal system.Material and Methods: 95 patients with coronary artery disease after surgery – revascularization were included into the study. The presenceof depressive state was found in 56 patients, 39 patients were free of depression. In addition to a thorough clinical examination, all patients withpostinfarction cardiosclerosis undergone echocardiography of the heart (echocardiography), ambulatory Holter ECG monitoring (ECG HM),and carried out tests on the scale of the HADS, Beck to determine the mental state at the moment, as well as testing on the scale of quality oflife SF-36.Results and discussion: it is known that patients with depression observed hyperactivation of the sympathoadrenal system (SAS), increasedlevels of circulating plasma epinephrine and norepinephrine, resulting in a relative tachycardia, increased myocardial oxygen consumption,to changes in the hemostatic system and along with hypercortisolemic to hypertension. In addition, it was shown that over-activation of thesympathoadrenal system can lead to severe systolic left ventricular dysfunction even in patients without coronary artery disease. Conclusions: Identification of catecholamine levels in patients with coronary artery disease and postinfarction cardiosclerosis after myocardial revascularization is an important diagnostic criterion for the activation of the sympathoadrenal system. Levels of daily excretion of adrenaline (18.6 ±1.14 g/day); noradrenaline (39.14±2.10 mg/day); and dopamine (336.63±8.47 mg/day) were significantly higher in patients with depression.