Перспективи використання молеклярно-біохімічних маркерів для підвищення ефективності стоматологіної реабілітації пацієнтів з захворюваннями пародонту

Abstract

Молекулярно-біологічні маркери - це активні біологічні молекули, що відображають зміни в організмі за якими можна судити про спрямованість і вираженість патологічних процесів. У ротовій рідині можливе визначення органічних молекул (біологічних маркерів), що відображають регіональну спрямованість патобіохімічних процесів. Основне завдання біологічних маркерів полягає у ранньому виявленні хвороби та більш інформативному визначенні ефективності лікування.(Colburn). За допомогою методу імуноферментного аналізу складу ротової рідини можливо визначати активність речовин, що приймають участь у метаболізмі при запальних захворюваннях порожнини рота. (Rawlinson, Катта, Tervahartiala). Для формування груп пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення та прогресування пародонтиту, для клінічної оцінки ступеню тяжкості захворювання, а також появу незворотніх деструктивних змін дозволяють проаналізувати сучасні неінвазивні молекулярно-біохімічні методи дослідження стану пародонту. (Christodoulides N., Floriano P.N., deQueiroz A.C., Taba M.).