Trigger survey approach to the evaluation of anxiety in patients with irritable bowel syndrome

Abstract

Aim. To systematize and evaluate the triggers of anxiety in patients with mixed form of irritable bowel syndrome. Materials and methods. A prospective study was conducted over a period of 2022–2023 including 100 patients with the main diagnosis of IBS. A distribution of IBS forms was as follows: 67 individuals with IBS-D (ICD-10: K58.1), 12 individuals with IBS-C (ICD-10: K58.2), 21 individuals with IBS-M (ICD-10: K58.3). They all were enrolled in the study as voluntary participants in a closed-ended online survey for IBS community support group. A mean age of IBS group was 38.5 ± 6.1 years. The comparison group was presented by 100 healthy volunteers without diagnosed pathology of gastrointestinal (GI) tract (or any GI-associated complains). A mean age of healthy volunteers was 29.5 ± 4.2 years. The study relied on the following methods: anamnestic, psychodiagnostic and statistical. Results. To structurally evaluate triggers of anxiety in patients with IBS we managed to distribute 23 separate triggers in 3 categories (social activity violations, eating habits and diet restrictions, health concerns). Each category was associated with features of a specific mental disorder: social activity violations – social anxiety disorder; eating habits and diet restrictions – avoidant and restrictive food intake disorder; health concerns – hypochondriasis. Anxiety level rating was collected according to the Likert scale in 5 ranks: “0” no anxiety (calm state); “1” – mild anxiety (slightly nervous); “2” – moderate anxiety (nervous); “3” – severe but controlled anxiety (very nervous or experiencing fear); “4” – uncontrolled anxiety (panicking). A distribution of anxiety levels for each trigger was determined and compared between healthy and IBS individuals. Мета роботи – систематизувати й оцінити тригери тривоги в пацієнтів із синдромом подразненого кишечника. Матеріали та методи. Проспективне дослідження здійснили у 2022–2023 рр. на контингенті 100 пацієнтів з основним діагнозом СПК. Структура контингенту за формою СПК: 67 осіб із СРК-Д (МКХ-10: K58.1), 12 хворих на СПК-К (МКХ-10: K58.2), 21 випадок СРК-З (МКХ-10: K58.3). Обстежені залучені в дослідження як волонтери в закритому онлайн-опитуванні спільноти підтримки СПК. Середній вік групи хворих на СПК становив 38,5 ± 6,1 року. У групу порівняння залучили 100 здорових добровольців без діагностованої патології шлунково-кишкового тракту (або будь-яких скарг щодо шлунково-кишкового тракту). Середній вік здорових добровольців становив 29,5 ± 4,2 року. Методи дослідження: анамнестичний, психодіагностичний і статистичний. Результати. Визначили 23 окремі тригери у 3 категоріях (порушення соціальної активності, харчові звички й обмеження дієти, занепокоєння здоров’ям). Кожна категорія асоційована з ознаками певного психічного розладу: порушення соціальної активності – соціальний тривожний розлад; харчові звички й обмеження дієти – розлад уникнення / обмеження споживання їжі; переживання, пов’язані зі здоров’ям, – іпохондрія. Рівень тривожності оцінювали за шкалою Лайкерта, що передбачала 5 градацій: «0» – немає тривожності (спокійний стан); «1» – легка тривожність (злегка нервує); «2» – помірна тривожність (нервує); «3» – сильна, але контрольована тривога (дуже нервує або відчуває страх); «4» – неконтрольована тривога (паніка). Визначили розподіл рівнів тривоги для кожного тригера, порівняли показники хворих на СПК і здорових осіб.