Synthesis and antiviral activity of [(9-R1-10-R2-3-R-2-оxo-2H-[1,2,4]-triazino[2,3-с]quinazolin-6-yl)thio] acetamides derivatives with the fragments of carcass amines

Abstract

Alkylation of potassium 9-R1-10-R2-3-R-2-oxo-2Н-[1,2,4]triazino[2,3-с]quinazolin-6-thiolates by N-cycloalkyl-(cyc-loalkylaryl-)-2-chloracetamides and interaction of [(9-R1-10-R2-3-R-2-оxo-2H-[1,2,4]triazino[2,3-с]quinazolin-6-yl) thio]acetiс acids imidazolides and chloranhydrides with carcass amines yielded the corresponding amides. The structures of the compounds synthesized have been confrmed by 1H, 13C NMR, LC–MS and EI-MS analysis. The features of 1H, 13C NMR, LC–MS and EI-MS spectra have been described, and characteristic signals have been identifed. The compounds synthesized have been studied for their antiviral activity. The results of the an¬tiviral assay have shown that some compounds exhibit a moderate and high activity against the strains studied. The correlation between the structure and the antiviral action has been also discussed. According to the data obtained the conclusion can be made that the combination of carcass amine moieties with the fragment of little known [(9-R1-10-R2-3-R-2-оxo-2H-[1,2,4]-triazino[2,3-с]quinazolin-6-yl)thio]асetic acid results in compounds with a high antiviral activity. High indicators of the antiviral activity of compounds 3.2 and 3.14 against Infuenza Type A H3N2 allow to suppose the expediency of further chemical modifcation of [1,2,4]triazino[2,3-с]quinazoline directed to obtaining new antiviral agents. Алкілування калій 9-R1-10-R2-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-6-тіолатів N-циклоалкіл-(цик-лоалкіларил-)-2-хлорацетамідами та взаємодія імідазолідів та хлорангідридів [(9-R1-10-R2-3-R-2-оксо-2H-[1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-6-іл)тіо]оцтових кислот з каркасними амінами призвели до утворення відповідних амідів. Структуру та чистоту синтезованих сполук встановлено за допомогою комплексу фізико-хімічних методів, зокрема 1H, 13C-NMR, LC–MS та EI-MS аналізом. Особливості 1H, 13C NMR, LC–MS та EI-MS спектрів були обговорені, також були ідентифіковані характеристичні сигнали. Синтезовані сполуки були досліджені на наявність антивірусної активності. Встановлено, що окремі представники синтезованих сполук виявляють помірну та високу антивірусну активність по відношенню до штамів, що досліджувались. Кореляція взаємозв’язків «будова-дія» була обговорена. Відповідно до одержаних даних ми зробили висновок, що комбінація залишку каркасних амінів з фрагментами маловідомих [(9-R1-10-R2-3-R-2-оксо-2H-[1,2,4]-триазино[2,3-с]хіназолін-6-іл)тіо]оцтових кислот дозволяє одержати сполуки зі значною антивірусною активністю. Високі індикатори антивірусної активності по відношенню до штаму Infuenza Type A H3N2 сполук 3.2 та 3.14 дозволяють передбачити перспективність подальшої хімічної модифікації [1,2,4]триазино[2,3-с]хіназоліну з метою пошуку нових антивірус-них агентів. Алкилирование калий 9-R1-10-R2-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-6-тиолатов N-циклоалкил-(циклоалкиларил-)-2-хлорацетамидами и взаимодействие имидазолидов и хлорангидридов [(9-R1-10-R2-3-R-2-оксо-2H-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-6-ил)тио]уксусных кислот с каркасными аминами ведет к образованию амидов. Структуру и чистоту синтезированных соединений установлено комплексом физико-химических методов, в частности, 1H-, 13C-NMR, LC–MS и EI-MS анализом. Также были описаны особенности 1H-, 13C-NMR, LC–MS и EI-MS спектров и идентифицированы характеристические сигналы. Синтезированные соединения были исследованы на наличие противовирусной активности. Установлено, что отдельные представители класса синтезированных соединений проявляют умеренную или высокую противовирусную активность по отношению к изучаемым штаммам. Обсуждена корреляция «структура-действие». Согласно полученным данным можно сделать вывод, что комбинация структуры каркасных аминов с фрагментом малоизвестных [(9-R1-10-R2-3-R-2-оксо-2H-[1,2,4]-триазино[2,3-с]хиназолин-6-ил)тио]уксусных кислот позволяет получить вещества с высокой противовирусной активностью. Высокие индикаторы противовирусной активности по отношению к штамму Infuenza Type A H3N2 соединений 3.2 и 3.14 дают возможность прогнозировать перспективность дальнейшей химической модификации [1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолина, направленной на получение новых противовирусных агентов.