Contemporary comprehensive approaches to assessing the effectiveness of experimental model of neurodegenerative disorders with cognitive status changes

Abstract

Aim of the study was to characterize the locomotor and cognitive aspects of the behavior of experimental rats under intracerebroventricular colchicine administration in the open field test and the 8-arm radial maze, as well as identify a set of behavioral features of experimental animals that emerged during the study. Materials and methods. The study was conducted in two stages on 20 male Wistar rats aged 10–11 months. The first stage involved assessment of initial locomotor activity and cognitive functions in all intact rats. At the next stage, the rats were divided into two experimental groups (n = 10): the first group with intracerebroventricular injection of physiological NaCl solution, and the second group with intracerebroventricular injection of colchicine. In 14 days after the surgery, repeated recording of locomotive and cognitive activity indicators was performed. Results. The locomotor activity characteristics did not statistically differ between the animals before the surgical procedures and the rats of the first group. However, in the second group, the activity indicators were significantly higher than in the respective pre-surgery rats. In the intergroup comparison of the rats that entered the second stage of the experiment, it was found that among all the investigated parameters, only the indicator of high activity duration was significantly higher in the second group compared to the first group. At the same time, the animals in the second group showed significant cognitive impairments compared to the first group, as indicated by significantly lower memory index values, the number of correct entries into the maze arms, and a significantly longer time to make the first correct entry into the maze arm. на тлі інтрацеребровентрикулярного введення колхіцину у тесті «відкрите поле» та восьмирукавному лабіринті, а також визначити їхні поведінкові особливості, що виникли під час дослідження. Матеріали та методи. На 20 щурах самцях лінії Wistar віком 10–11 місяців у 2 етапи дослідили локомоторну активність у тесті «відкрите поле» та когнітивні функції у восьмирукавному радіальному лабіринті. На першому етапі в усіх інтактних щурів зафіксували вихідні показники. На наступному етапі щурів поділили на 2 експериментальні групи: перша – з інтрацеребровентрикулярним введенням фізіологічного розчину NaCl (n = 10); друга – з інтрацеребровентрикулярним введенням колхіцину (n = 10). Через 14 днів після оперативного втручання повторно фіксували показники локомоторної та когнітивної активностей. Результати. Характеристики локомоторної активності статистично не відрізнялися у тварин до оперативного втручання та щурів першої групи. Натомість у тварин другої групи показники активності вірогідно перевищували відповідні параметри щурів до оперативного втручання. При міжгруповому порівнянні щурів, що залучені до другого етапу експерименту, встановили: з-поміж усіх параметрів, що вивчали, у тварин другої групи вірогідно більшим був лише показник часу високої активності порівняно зі щурами першої групи. Разом із тим, у тварин другої групи виявили значні когнітивні порушення порівняно з тваринами першої групи. Про це свідчили вірогідно нижчі показники індексу пам’яті та кількості правильних входів до рукавів лабіринту, а також вірогідно більший час затримки першого правильного входу в рукав лабіринту.