Перспективи застосування сучасних методів реабілітації пацієнтів з торакалгічним синдромом з позицій вертебродинаміки

Abstract

Мета. Оптимізація реабілітаційних заходів у хворих з дегенеративно-дистрофічною патологією грудного відділу хребта, торакалгічним синдромом залежно від показників вертебродинаміки. Матеріали та методи. Проведено реабілітаційні заходи у 124 пацієнтів з дегенеративно- дистрофічною патологією грудного відділу хребта, ускладненою синдромом торакалгії, на післягострому етапі реабілітації. Вік пацієнтів становив від 18 до 54 років. Жінок було 51 (41,2 %), чоловіків - 73 (58,8 %). Тривалість захворювання склала від 2 до 23 років. Проводили реабілітаційне обстеження з оцінкою показників порушень вертебродинаміки за методом A. Stoddard. В усіх пацієнтів виявлено наявність функціонального блоку 2-го ступеня в хребцево-рухових сегментах грудного відділу хребта. Пацієнтів поділено на 2 групи, зіставні за віком та тяжкістю захворювання. Перша група (n=56) отримувала базовий комплекс реабілітації: медикаментозне лікування (нестероїдні протизапальні засоби, міорелаксанти, анальгетики), масаж, персоніфіковані комплекси терапевтичних вправ, фізичні методи лікування (магнітотерапія, ультразвукова терапія). Пацієнтам 2-ї групи (n=68) додатково до базового лікування призначали сеанси постізометричної і постреципрокної релаксації м’язів, техніки мобілізації за K. Lewit, R. Maigne, В. Губенком, а також оригінальні розроблені нами методики кінезіотерапії залежно від показників вертебродинаміки. Цикл амбулаторної реабілітації складав 14 днів. Результати. Суб'єктивна оцінка інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у всіх пацієнтів після першої одноразової процедури кінезіотерапії зменшилася з (4,78±0,20) до (2,64±0,58) балів (р<0,05). Комплексне лікування рухових дисфункцій дозволило пацієнтам другої групи оцінити больові відчуття на (0,91±0,24) балів (р<0,05). У пацієнтів першої групи суб'єктивна оцінка болю знизилася значно менше (до 2,72±0,24 при р<0,05). Після проведеного циклу реабілітації в пацієнтів 1-ї групи у 78,6% випадків досягнуто покращення вертебродинамічних показників, а саме: відновлення об’єму рухів в хребцево-рухових сегментах на грудному рівні. У хворих 2-ї групи позитивна динаміка спостерігалася у більшої відносно першої групи частки пацієнтів – у 94,1% випадків; ознаки функціонального блоку зберігалися у 12 (21,4%) з 56 осіб першої та в 4 (5,9%) з 68 хворих другої групи. Отже, на тлі використання кінезіотерапевтичних технологій лікування у другій групі хворих досягнуто кращих показників ефективності реабілітаційних заходів. Висновки. Застосування запропонованих нами оптимізованих реабілітаційно-лікувальних методів при торакалгіях, обумовлених дегенеративно-дистрофічною патологією грудного відділу хребта на грудному рівні з включенням оригінальних методик кінезіотерапії, може бути рекомендовано до впровадження у клінічну практику лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, неврологів та інших фахівців з реабілітації. The purpose of the study is to optimize rehabilitation measures for patients with degenerative-dystrophic pathology of the thoracic spine (DDPS) and thoracic back pain syndrome, based on vertebrodynamic indicators. Materials and methods. The patients’ ages ranged from 18 to 54 years, with 51 women (41.2%) and 73 men (58.8%). The duration of the disease varied from 2 to 23 years. A rehabilitation examination was conducted, assessing vertebrodynamic disorders using A. Stoddard's method. Functional block (FB) of the second degree was identified in the vertebral-motor segments (VMS) of the thoracic spine for all patients. The patients were divided into two groups, comparable in age and disease severity. The first group (n=56) received a standard rehabilitation program, including drug treatment (nonsteroidal anti-inflammatory drugs, muscle relaxants, analgesics), massage, personalized therapeutic exercise sets, and physical therapy methods (magnetotherapy, ultrasound therapy). The second group (n=68) received the basic treatment plus sessions of post-isometric and post-reciprocal muscle relaxation, mobilization techniques according to K. Lewit, R. Maigne, and V. Gubenko, as well as original kinesiotherapy methods developed based on vertebrodynamic indicators. The outpatient rehabilitation cycle lasted 14 days. Results. The subjective assessment of pain by all patients after the first one-time procedure decreased from 4.78±0.20 to 2.64±0.58 VAS points (p<0.05). Treatment of dysfunctions allowed the patients of the 2nd group to estimate pain sensations by 0.91±0.24 points (р<0.05). In patients of the 1st group, the subjective assessment of pain decreased significantly less (to 2.72±0.24 at p<0.05). After the rehabilitation cycle, in 78.6% of the patients of the 1st group, improvement of vertebrodynamic parameters was achieved, namely: restoration of the range of motion in the VMS at the chest level. In the 2nd group of patients, positive dynamics were observed in a larger proportion compared to the 1st group—94.1% of cases. Signs of functional block (FB) persisted in 12 (21.4%) of 56 patients in the 1st group and in 4 (5.9%) of 68 patients in the 2nd group. Thus, with the use of kinesiotherapy treatment techniques, the 2nd group achieved better rehabilitation outcomes. Conclusions. The implementation of our proposed optimized rehabilitation and treatment methods for thoracalgias caused by degenerative-dystrophic pathology of the thoracic spine (DDPS), incorporating original kinesiotherapy techniques, is recommended for clinical practice by physical and rehabilitation medicine specialists, neurologists, and other rehabilitation professionals.