Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду у хворих з синдромом обструктивного апное сну

Abstract

Мета дослідження: дослідити особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду у хворих з синдромом обструктивного апное сну у порівнянні з хворими без порушень дихання уві сні та встановити взаємозв’язок клінічної симптоматики, антропометричних даних зі ступенем гіпоксичних порушень. Матеріали і методи. У відкритому проспективному нерандомізованому дослідженні обстежено 152 хворих з хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду. Контрольну групу склали 57 осіб з синдромом обструктивного апное сну та без хронічної серцевої недостатності. Усім учасникам дослідження проведено загальноклінічне обстеження, антропометричні вимірювання, анкетування, кардіореспіраторний моніторинг, ехокардіографію, визначення NT-proBNP. Результати. Пацієнти основної групи у порівняні з особами контрольної групи були старші за віком (на 15,6 %, р<0,05), мають більший індекс маси тіла та ступінь ожиріння (на 16,9 %, р<0,05 та 22,1 %, р<0,05), в анамнезі у них частіше зустрічається артеріальна гіпертензія (на 36,3 %, р<0,01), ішемічна хвороба серця (на 23,6 %, р>0,05), фібриляція передсердь (на 16,0 %, р>0,05), цукровий діабет (на 25,3 %, р<0,003). При проведенні кореляційного аналізу у хворих на хронічну серцеву недостатність зі зниженою фракцією викиду та синдром обструктивного апное сну встановлено достовірний зворотній зв’язок між індексом апное-гіпопное та віком (r=–0,418; р<0,001), фракцією викиду (r=–0,376; р<0,01) та прямий зв’язок з індексом маси тіла (r=+0,512; р<0,003). Показник середньої сатурації O2 достовірно корелював з фракцією викиду (r=–0,212; р<0,05), тривалістю артеріальної гіпертензії (r=–0,417; р<0,001), рівнем офісного систолічного артеріального тиску (r=–0,351; р<0,01) та з рівнем офісного діастолічного артеріального тиску (r=–0,331; р<0,01).