Диференційований підхід до діагностики, лікування та профілактики харчової гіперчутливості у дітей

Abstract

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики, лікування та профілактики харчової гіперчутливості (ХГ) у дітей на підставі розробки та наукового обґрунтування програми диференційованої діагностики, шляхом вивчення факторів ризику, патогенетичних механізмів, особливостей клінічного перебігу захворювання. Обстежено 424 пацієнта віком 1 місяць - 18 років (середній вік - 26,28 [12,00; 54,25] місяців), а також 217 практично здорових дітей (6 - 18 років). Перший етап роботи передбачав вивчення клініко-лабораторних особливостей ХГ у дітей. Виявлено, що використання стандартних методів алергологічного обстеження (прик-тест, визначення специфічних IgE (spIgE), оральної провокаційної проби (ОПП)) дозволяє підтвердити імунні механізми розвитку симптомів ХГ у 37,64 % пацієнтів, при цьому їх інформативність відрізняється залежно від віку дитини, дебюту симптомів. Проаналізовано відношення шансів позитивного результату традиційних методів алергологічного обстеження дітей із різними особливостями перебігу ХГ. Доведено, що статистична міра узгодження між результатом прик-теста та визначення spIgE є найнижчою у дітей віком до 1 року (к 0,16 (95 % ДІ - 0,1-0,42)), а у дітей старше 1 року є середньою (к 0,5 (95 % ДІ 0,4-0,59)) та дорівнює мірі узгодження між визначенням spIgE та ОПП (к 0,5 (95 % ДІ 0,47-0,53)). The dissertation is devoted to the improvement of diagnostics, treatment and prevention of food hypersensitivity (FH) in children on the basis of development and scientific substantiation of the program of differentiated diagnosis, by studying risk factors, pathogenetic mechanisms, features of the clinical course of the disease. 424 patients aged 1 month - 18 years (age - 26,28 [12,00, 54,25] months) were examined, as well as 217 practically healthy children (6-18 years old). The first stage of the work involved the study of clinical and laboratory characteristics of FH in children. It was found that use of standard methods of allergic examination (prick-test, determination of specific IgE (spIgE), oral challenge test (OCT)) can confirm immune mechanisms of development of symptoms of FH in 37,64 % of patients, while their informativeness differs depending on the child's age, the debut of symptoms. The ratio of the chances of a positive result of traditional methods of allergic examination of children with different peculiarities of the course of FH was analyzed. It was proved that the statistical measure of the agreement between the result of the blind test and the definition of spIgE is the lowest in children under the age of 1 (к 0,16 (95 % CI -0,1-0,42)) and in children over the age of 1 is the average (к 0,5 (95 % CI 0,4-0,59)) and is equal to the degree of agreement between the definition of spIgE and OCT (к 0,5 (95 % CI 0,47-0,53)).