Ефективність короткострокової психотерапії депресивних і тривожних розладів

Abstract

Вступ. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) на 2017 рік понад 615 млн осіб (близько 10% населення світу) виявляли симптоми депресивних або тривожних розладів. Тривожні розлади спричиняють глобальні економічні втрати, які можна порівняти з економічним тягарем депресивних розладів. Це обумовлює соціальну актуальність пошуку і вибору найбільш ефективних підходів до короткострокової психотерапії цих розладів. Метою дослідження було виявлення на основі проведеного аналізу ефективного методу психотерапії (психологічної допомоги), що застосовується при депресивних і тривожних розладах. Матеріал і методи. До основних типів депресивних розладів відносяться депресивний епізод (F32) і дистимия (F34.1). Варіанти тривожних розладів включають: фобічні тривожні розлади (F40), панічний розлад (F41.0), генералізований тривожний розлад (F41.1), обсесивно-компульсивний розлад (F42), реакцію на важкий стрес і порушення адаптації (F43). Можна виділити два значущих фактора, що зближують тривожні і депресивні розлади. Це, в першу чергу, висока частота коморбідності даних розладів. Так, за даними зарубіжних епідеміологічних досліджень діагноз «клінічна депресія» в 50% випадків супроводжує тривожний розлад, і близько 60% хворих з тривожними розладами страждають на депресією. Крім того, МКБ-10 передбачає випадки змішаного тривожного і депресивного розладу (F41.2). По-друге, дані розлади об'єднують спільні методи лікування. Наприклад, використання селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну в фармакотерапії (СІЗЗС); перевагу в якості «терапії першої лінії» когнітивно-біхевіоральної психотерапії (КБТ).