Стан репродуктивної функції у жінок з урогенітальною цитомегаловірусною інфекцією

Abstract

Виявлено головні патогенетичні чинники, що призводять до розитку безплідності в жінок з цитомегаловірусною інфекцією (ЦМВІ). Визначено вплив цитомегаловірусу (ЦМВ) на рівень неспецифічного імунологічного захисту організму, ендокринну функцію яєчників, гіпофіза у інфертильних жінок. Досліджено зміни фолікулогенезу, анатомічний стан і функціональну активність маткових труб, лапароскопічну картину маткових труб, особливості ураження матки і яєчників, ступінь вираження спайкового процесу у випадку ЦМВІ. Встановлено, що ступінь виразності патологічних змін зростає пропорційно тривалості безплідності. Зазначено, що традиційний метод лікування ЦМВІ левамізолом за схемою Фарбера недостатньо ефективний як у клінічному відношенні, так і за здатністю нормалізувати імунні й ендокринні порушення. Запропоновано комплексне етіопатогенетичне лікування ЦМВІ, що враховує клінічний перебіг захворювання, локалізацію ЦМВІ, ступінь активності процесу та включає специфічну і неспецифічну імунокоригувальну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну й загальнозміцнювальну терапію та фізіотерапію. Зроблено висновок, що використання запропонованого комплексного алгоритму обстеження інфертильних жінок з ЦМВІ та комплексного етіопатогенетичного лікування ЦМВІ забезпечує досягнення стійкого терапевтичного ефекту і значного поліпшення показників відновлення репродуктивної функції.