Вектори синдромокінезу простої форми шизофренії в контексті її патоморфозу

Abstract

Вступ. Сучасна психіатрична клініка демонструє тенденцію до зміни клінічних характеристик розладів психіки та поведінки. Існування атипових форм психопатології ендогенно-процесуального кола, що особливо актуально для простої форми шизофренії, може бути пояснено процесом патоморфозу. Аналіз атипових форм перебігу простої форми шизофренії за допомогою стандартизованого діагностичного інструментарію, а саме пошук характерної пропорції позитивної та негативної симптоматики, що їм притаманна, дозволяє розв’язати питання патоморфозу. Матеріал і методи. 100 пацієнтів КУ “Запорізька обласна клінічна психіатрична лікарня”, з діагнозом в рамках рубрики МКБ-10: F 20.6 “Шизофренія, проста форма”. Методами дослідження виступили: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, катамнестичний. Отримані результати. На підставі клініко-анамнестичних даних було проаналізовано синдромокінетичні характеристики ініціального симптомо-комплексу та встановлено наступні вектори синдромокінезу: – паранойяльний (кваліфікувався при встановленні тенденції до приєднання та подальшого розвитку атрибутивних розладів мислення у вигляді надцінних або деструктурованих елементів маячних ідей (26%); – патоасоціативний (кваліфікувався при встановленні тенденції до приєднання та подальшого розвитку патологічних форм асоціативних процесів (13%); – псевдоневротичний (кваліфікувався при встановленні тенденції до приєднання та подальшого розвитку психопатології псевдоневротичного рангу (8%); – дисоціальний (кваліфікувався при встановленні тенденції до приєднання та подальшого розвитку асоціальних та делінквентних форм поведінки (24%); – алієнаційний (кваліфікувався при встановленні тенденції до приєднання та подальшого розвитку лімітування соціальних контактів, що ініційовано пацієнтом спонтанно (28%).