Післяінфарктне ремоделювання серця: діагностика та довготривале лікування

Abstract

Розглянуто питання поліпшення віддаленого прогнозу та клінічного стану хворих, що перенесли Q-інфаркт міокарда. Проведено клініко-інструментальне дослідження особливостей формування дисфункції міокарда та впливу імунозапальних зсувів на ремоделювання серця. Доведено, що прогресування дисфункції та ремоделювання пов'язано з віком хворих, масою міокарда, фракцією викиду, діастолічною функцією лівого шлуночка (ЛШ), порушенням ритму та провідності, метаболічними та імунозапальними зсувами, які призводять до змін геометрії порожнин, систолічної та діастолічної функції серця. Встановлено критерії "адаптивного" ремоделювання та додаткового типу діастолічного наповнення ЛШ.