Про доцільність реформування викладання дисципліни клінічної анатомії та оперативної хірургії у студентів медичного факультету

Abstract

Одним із найголовніших завдань формування у студентів теоретичних і практичних знань, необхідних для успішного навчання з клінічних дисциплін, яке ставиться перед колективом кафедри, останнім часом ускладнене тим, що у відповідності з навчальним планом вивчення дисципліни припадає на 2-й курс. До цього часу студенти ще не підготовлені клінічно, тобто вони не знайомі з клінічною термінологією, не мають уявлення про травми, захворювання, до яких застосовується вивчення клінічної анатомії і технології оперативних втручань, що нівелює значимість предмету як прикладної дисципліни. Негативну роль в успішному засвоєнні необхідних знань відіграє й неймовірне скорочення годин лекційного курсу, практичних занять, відсутність вологих препаратів. За цих умов необхідність активізації пізнавальної діяльності студентів, вдосконалення форм навчання та контролю стали найактуальнішими. Найважчим з боку управління є етап самостійної позаурочної роботи, години якої збільшені нажаль за рахунок аудиторної роботи. Як показує досвід, у значної кількості студентів труднощі виникають саме при вивченні питань топографічної анатомії, клінічної анатомії у зв’язку втрати знань, отриманих при вивченні нормальної анатомії людини, що пов’язано з різним підходом до вивчення будови тіла (системний та регіональний). Найефективнішим способом вирішення цього питання, на нашу думку, є формування знань, які дозволяють з мінімальною затратою часу відновити знання нормальної анатомії, необхідні для вивчення теми практичного заняття з клінічної анатомії та оперативної хірургії. Завдання, які пропонуються, входять до методичних розробок та являють собою список назв анатомічних утворювань й органів у ділянці, яка вивчається, і які студенти повинні вміти показати (1 рівень засвоєння). Вони можуть бути використані для самоконтролю, а також для проведення контролю вихідного рівня знань.