Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з Епштейна-Барр вірусною інфекцією

Abstract

Висока поширеність вірусу Епштейна-Барр (ВЕБ), різноманіття шляхів передачі, вплив на гестаційний процес, відсутність чітких критеріїв ведення вагітних з Епштейна-Барр вірусною інфекцією (ЕБВІ) обґрунтовують актуальність досліджуваної проблеми. З метою оцінювання функціонального стану фетоплацентарного комплексу 106 вагітних з ЕБВІ вивчили основні показники матково-плацентарно-плодової гемодинаміки та стан плода методами ультразвукової фетометрії, допплеро- і плацентографії; кардіотокографії, нестресового тесту та біофізичного профілю плода. Встановили, що у вагітних із реактивацією ЕБВІ наявні гемодинамічні порушення у вигляді збільшення швидкості кровообігу. Це свідчить про напруження компенсаторних реакцій та формування фетоплацентарної недостатності. При зростанні терміну вагітності в них відбувається пригнічення функціональної активності та компенсаторних можливостей, що супроводжується зниженням матково-плацентарно-плодового кровообігу. Высокая распространённость вируса Эпштейна-Барр (ВЭБ), многообразие путей передачи, влияние на гестационный процесс, отсутствие чётких критериев ведения беременных с Эпштейна-Барр вирусной инфекцией (ЭБВИ) обусловливают актуальность исследуемой проблемы. С целью проведения оценки функционального состояния фетоплацентарного комплекса у 106 беременных с ЭБВИ изучены основные показатели маточно-плацентарно-плодовой гемодинамики и состояние плода методами ультразвуковой фетометрии, допплеро- и плацентографии, кардиотокографии, нестрессового теста и биофизического профиля плода. Установлено, что у беременных с реактивацией ЭБВИ имеют место гемодинамические нарушения в виде увеличения скорости кровообращения. Это свидетельствует о напряжении компенсаторных реакций и формировании фетоплацентарной недостаточности. При росте срока беременности у них происходит угнетение функциональной активности и компенсаторных возможностей, сопровождающееся снижением маточно-плацентарно-плодового кровообращения. Epstein-Barr virus (EBV) high prevalence, variety of its pathways, effects on gestational process, clear criteria of EBV infection diagnostics in pregnant women lack indicated study problem actuality. Aim. To study basic ultrasonic and cardiotokohraphic indicators the fetoplacental unit functional state and hemodynamics in pregnant women with EBV infection. Methods and results. 106 pregnant women with EBV infection were included into the study. Basic utero-placental-fetal hemodynamics indicators were assessed. The next fetal ultrasound methods were used: fetometry, Doppler ultrasonography and placentography; cardiotocography, nonstress test and biophysical profi le of the fetus. It was found that such hemodynamic disturbances as increased velocity of circulation can be diagnosed in pregnant women with EBV infection activation. This shows the tension of the compensatory reactions and the fetoplacental insuffi ciency formation. Conclusion. The results suggest lack of effectiveness of conventional treatment and prevention and the need for their improvement in this group of pregnant women.