Клініко-лабораторне обгрунтування використання біомаркерів запалення для діагностики й оцінки ефективності протизапальної терапії тяжкої бронхіальної астми у дітей

Abstract

Доведено, що використання інгаляційних кортикостероїдів у дітей, хворих на бронхіальну астму тяжкої форми, призводить до змін показників імунітету на рівні циркуляції у периферичній крові: зменшенню Т-лімфоцитів-хелперів, зниженню концентрації імуноглобуліну Е, але це не характеризує рівень запального процесу у бронхах. Надано наукове обгрунтування доцільності використання біологічних маркерів запального процесу у разі бронхіальної астми в дітей як критеріїв діагностики тяжкого перебігу захворювання. З'ясовано, що клініко-функціональні показники не відповідають ступеню інтенсивності запального процесу в бронхах хворих на тяжку бронхіальну астму. Установлено залежність протизапального ефекту інгаляційних кортикостероїдів від тривалості їх використання в даних дітей, на підставі вивчення динаміки біомаркерів запалення: концентрації кінцевих метаболітів оксиду азоту, вільнорадикальних сполук у конденсаті видихуваного повітря, функціональної активності еозинофілів периферичної крові.