Влияние леветирацетама и диазепама на пенициллин-индуцированную очаговую эпилептическую активность

Abstract

В острых экспериментах на крысах линии Вистар (44 животных) исследовали показатели мощности эпилептических очагов и длительность их существования в условиях внутрибрюшинного применения леветирацетама (ЛВР, 30,0 и 130,0 мг/кг) и диазепама (0,5 и 1,5 мг/кг). Под влиянием ЛВР наблюдалось достоверное угнетение пенициллин-вызванной (15000 МЕ/мл) очаговой активности, которая регистрировалась на 120 (на 26,8 %) и 30 мин (на 48,4 %) с момента применения препарата в дозах 30,0 и 130,0 мг/кг соответственно. Диазепам (0,5 и 1,5 мг/кг), вводимый на высоте очаговой эпилептической активности, ее редуцировал на 15 и 5 мин соответственно на 41,4 и на 46,8 %. Через 5 мин с момента введения диазепама (1,5 мг/кг), примененного на фоне (за 30 мин) ЛВР (30,0 мг/кг), отмечалось уменьшение мощности очаговой активности в 3,7 раза в сравнении с группой контроля (P<0,05). Длительность существования очаговой активности в условиях совместного применения ЛВР и диазепама уменьшалась до 110,5+11,2 мин с 270,5+ 24,5 в группе контроля (P<0,05). У гострих експериментах на щурах лінії Вістар (44 тварини) досліджували показники потужності епілептичних осередків та тривалість їх існування за умов внутрішньоочеревинного застосування леветирацетаму (ЛВР, 30,0 і 130,0 мг/кг) і діазепаму (0,5 і 1,5 мг/кг). Під впливом ЛВР спостерігалось вірогідне пригнічення пеніцилін-викликаної (15000 МО/мл) осередкової активності, що реєструвалась на 120 (на 26,8 %) і 30 хв (на 48,4 %) з моменту застосування препарату дозами 30,0 і 130,0 мг/кг відповідно. Діазепам (0,5 і 1,5 мг/кг), який застосовували на висоті осередкової епілептичної активності, її редукував на 15 та 5 хв відповідно на 41,4 і 46,8 %. Через 5 хв із моменту застосування діазепаму (1,5 мг/кг), котрий вводили на тлі (за 30 хв) застосування ЛВР (30,0 мг/кг, в/очер.), виявлялось зменшення потужності осередкової активності в 3,7 раза в порівнянні з групою контролю (P<0,05). Тривалість наявності осередкової активності за умов сумісного застосування ЛВР і діазепаму редукувалась до 110,5+11,2 хв з 270,5+24,5 у групі контролю (P<0,05). Aim. The power of epileptic foci and their life-span in Wistar rats (44 animals) were investigated under conditions of levetiracetam (30,0 and 130,0 mg/kg, i.p.) and diazepam (0,5 and 1,5 mg/kg, i.p.) treatment in acute experiments. Methods and results. Penicillin – induced (15.000 IU/ml) epileptic foci in rat’s cortex were suppressed by levetiracetam (30,0 and 130 mg/kg, i.p.) with the net reduction of focal epileptic power registered in 120 (by 26,8%) and 30 min (by 48,4 %) from the moment of epileptogen application correspondently. Diazepam (0,5 and 1,5 mg/kg, i.p.) being administered at the height of focal epileptoigenesis, reduced focal activity in 15,0 and 5,0 min by 41,4 and 46,8% correspondently. In 5,0 min from the moment of diazepam administration (1,5 mg/kg, i.p.), which was made after preliminary (in 30 min) treatment with LVR (30,0 mg/kg, i.p.) was followed by 3,7 times reduction of power of focal epileptic activity, when compared with control group (P<0,05). Conclusion. The life-span of focal activity under conditions of combined usage of LVR and diazepam was reduced up to 110,5+11,2 min from 270,5+ 24,5 min in control group (P<0,05).