Морфология желчного пузыря у больных острым холециститом, удаленного из минидоступа

Abstract

Острый холецистит – наиболее частая патология среди острых хирургических заболеваний органов брюшной полости. Целью исследования являлось изучение морфологических форм острого холецистита и сопоставление их с гистологическим заключением. Правосторонний трансректальный продольный минидоступ выполнен у 134 пациентов, интраоперационно у 22 (16,4%) больных определена катаральная форма холецистита, у 62 (46,3%) – флегмонозная, у 50 (37,3%) – гангренозная. Диагноз острого холецистита подтвержден гистологически у 11 (82,8%) пациентов, гипердиагностика имела место у 23 (17,2%). Совпадение форм холецистита установлено у 90 (67,2%) больных, гипердиагностика – у 36 (26,8%), гиподиагностика – у 8 (6%). Это свидетельствует об ограниченных возможностях визуальной оценки изменений в желчном пузыре. Гострий холецистит є найбільш частою патологією серед гострих хірургічних хвороб органів черевної порожнини. Мета роботи полягала у вивченні морфологічних форм гострого холециститу та порівнянні їх із гістологічним висновком. Правосторонній трансректальний подовжній мінідоступ виконали у 134 пацієнтів, інтаопераційно у 22 (16,4%) хворих виявили катаральну форму холециститу, у 62 (45,3%) – флегмонозну, у 50 (37,3%) – гангренозну. Діагноз гострого холециститу підтверджений гістологічно в 11 (82,8%) пацієнтів, гіпердіагностика була у 23 (17,2%). Збіг форм холециститу визначили у 90 (67,2%) хворих, гіпердіагностика – у 36 (26,8%), гіподіагностика – у 8 (6%). Це свідчить про обмежені можливості візуального оцінювання змін у жовчному міхурі. Aim. Acute cholecystitis is the most frequent pathology among the acute surgical diseases of abdominal cavity organs. The aim of the research was the investigation of morphological forms of acute cholecystitis and their comparison with histologycal conclusion. Methods and results. The right transrectal longitudinal short-scar incision was implemented in 134 patients and intraoperatively in 22 (16,4%) patients the catarrhal form of cholecyctitis, in 62 (46,3%) – phlegmonous form and in 50 (37,3%) – gangrenal one were confi rmed. Diagnosis of acute cholecystitis was histologically confi rmed in 11 (82,8%) patients, overdiagnostics took place in 23 (17,2%). Coincidence of forms of cholecystitis was in 90 (67,2%) patients, overdiagnostics was in 36 (26,8%) and underdiagnostics – in 8 (6%). Conclusion. This demonstrates that visual methods are limited for estimation of changes in the gall-blader.