Ведення пацієнтів після ендоскопічної дакріоцисториностомії із біканалікулярним дренуванням

Abstract

Вступ. Серед запальних захворювань ока проблеми вертикального відділу сльозовивідних шляхів займають від 2 до 7,6% та здебільше представлені дакріоциститами. Основною причиною хронічних форм дакріоциститів є, в свою чергу, непрохідність носо-сльозового протоку. Єдиним методом лікування у цьому випадку є хірургічне відновлення прохідності сльозових шляхів, а саме дакріоцисториностомія. Дакріоцистит є офтальмологічною патологією, отже і дакріоцисториностомія історично виконувалася офтальмологами зовнішнім доступом. Проте, з розвитком ендоскопічної хірургії, цю операцію ендоназально почали виконувати оториноларингологи, отримуючи кращі результати за рахунок меншої травматизації. На сьогодні дуже незначна кількість офтальмологів виконує зовнішню дакріоцисториностомію, тому до операції пацієнти досить довго отримують консервативну терапію загострень хронічного дакріоциститу, що призводить до виникнення складних, багаторівневих варіантів непрохідності сльозових шляхів. Мета дослідження. Вивчити віддаленні результати та особливості ведення пацієнтів після ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії із біканалікулярним дренуванням силіконовим дренажем.