Комплексна реабілітація після перенесеного геморагічного інсульту

Abstract

Об’єктом дослідження є процес фізичної реабілітації після перенесеного геморагічного інсульту. Предмет дослідження – формування індивідуальних програм фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками геморагічного інсульту. Мета дослідження – аналіз ефективності індивідуальних програм фізичної реабілітації для відновлення рухових навичок та когнітивних функцій у пацієнтів після перенесеного геморагічного інсульту. Методи дослідження: аналіз науково–методичної літератури; клінічні та інструментальні методи дослідження; методи математичної статистики. Використана у дослідженні програма реабілітації дозволила планувати та своєчасно корегувати заходи, спрямовані на відновлення рухових функцій та навичок, що були частково або повністю втрачені після перенесеного геморагічного інсульту. Пацієнти, які чітко та детально уявляли свої цілі в процесі нейрореабілітації, продемонстрували більшу наполегливість та прихильність до інтенсивних тренувань, порівняно з особами, які отримували лише загальні тренувальні інструкції. Застосування персоніфікованого підходу у програмі реабілітації сприяло досягненню трьох запланованих цілей у 75% пацієнтів експериментальної групи, зокрема відновлення здатності самостійно ходити, обслуговувати себе та виконувати побутові дії. Розроблена індивідуальна програма фізичної реабілітації супроводжувалася зменшенням проявів неврологічного дефіциту та більш швидким відновленням фізичної та соціальної активності пацієнтів. The subject of the study is the development of individualized physical rehabilitation programs for patients with consequences of a hemorrhagic stroke. The aim of the study is to analyze the effectiveness of individualized physical rehabilitation programs for the restoration of motor skills and cognitive functions in patients after a hemorrhagic stroke. Research methods: analysis of scientific and methodological literature; clinical and instrumental research methods; methods of mathematical statistics. The rehabilitation program used in the study made it possible to plan and timely adjust interventions aimed at restoring motor functions and skills that were partially or completely lost after the hemorrhagic stroke. Patients who clearly and thoroughly envisioned their goals during the neurorehabilitation process demonstrated greater persistence and adherence to intensive training compared to those who received only general training instructions. The use of a personalized approach in the rehabilitation program contributed to the achievement of three planned goals in 75% of patients in the experimental group, namely: regaining the ability to walk independently, perform self-care, and carry out everyday tasks. The individualized physical rehabilitation program developed as part of the study was accompanied by a reduction in neurological deficit symptoms and a faster recovery of patients' physical and social activity.