Клінічні особливості неефективно лікованого вперше діагностованого туберкульозу легень із наявністю стійкості до протитуберкульозних препаратів

Abstract

РЕЗЮМЕ. Метою дослідження стало встановлення клінічних особливостей неефективно лікованого вперше діагностованого туберкульозу легень при наявності стійкості до протитуберкульозних засобів. Матеріали і методи. Для досягнення мети проаналізовано 60 історій хвороб пацієнтів. Хворих було поділено на 2 групи: до 1 групи увійшли 25 осіб, у яких була встановлена резистентність до протитуберкульозних препаратів, та які не належали до 4 категорії хворих, до 2 групи увійшли 35 осіб, у яких зберігалася чутливість до всіх протитуберкульозних препаратів. Визначали статистичну значимість відмінностей між групами за допомогою критерію «χ-квадратів», при кількості випадків менше 20 додатково користувалися правкою Єтса. Результати. Тривалість захворювання до встановлення діагнозу туберкульозу становила 18,7 % у хворих 1 групи та 7,4 % – у 2 групи понад 3 місяці, р<0,05. Визначалася тенденція до більш поширених форм туберкульозу у пацієнтів 1 групи: інфільтративний туберкульоз без засіву визначався лише у 2 групі: 11,4 % проти 0 у 1, р<0,1; дисемінований туберкульоз легень порівняно частіше діагностували у 1 групі: 48,0 % проти 25,7 %, р<0,1. Висновки. У хворих на неефективно лікований вперше діагностований туберкульоз легень із наявністю стійкості до протитуберкульозних засобів, яких не включено до 4 категорії, порівняно із пацієнтами зі збереженою чутливістю до протитуберкульозних препаратів, відзначається більша тривалість інтоксикаційно-респіраторного синдрому в анамнезі до встановлення діагнозу. У таких хворих виявлено тенденцію до більш поширених уражень легень. За іншими клініко-рентгенологічними та бактеріологічними показниками статистично значимих відмінностей не виявлено. SUMMARY. The aim of the study was to establish the clinical features of newly diagnosed pulmonary tuberculosis treatment failure in the presence of resistance to TB drugs. To achieve the aim we analyzed 60 cases of patients. Patients were divided into 2 groups: the group 1 included 25 people who established resistance to TB drugs, and those not belonging to category 4, group 2 of patients included 35 people who had sensitivity of TB drugs. We determined the statistical significance of differences between groups using the criterion of “x-squared”, while the number of cases that used less than 20 we additional used Yates` correction. Results and Discussion. The duration of intoxication and respiratory syndrome over 3 months before tuberculosis diagnosing was 18.7 % in the group 1 and in 7.4 % in the group 2, p<0.05. The tendency to more widespread forms of tuberculosis was determined in the group 1 of patients: infiltrative tuberculosis without seeding defined only in the group 2: 11.4 % and 0 in the group 1, p<0.1; disseminated tuberculosis diagnosed more often in group 1 compared with the group 1: 48.0 % and 25.7 %, p<0.1. Conclusions. In patients with newly diagnosed pulmonary tuberculosis treatment failure with the presence of resistance to TB drugs, which are not included to the four category compared with patients with sensitivity to TB drugs longer duration of intoxication and respiratory syndrome in anamnesis before diagnosing was observed. Tendency to more widespread lung lesions was determined in these patients. According to other clinical-radiological and bacteriological parameters statistically significant differences were not found.