Ефективність групової арт-терапевтичної роботи з військовослужбовцями в умовах військового шпиталю

Abstract

Вступ. Стан бойового стресу (БС) у діючих військовослужбовців має визначені психофізіологічні характеристики. В разі тимчасового перебування поза зоною бойових дій з метою терапевтичного або хірургічного лікування в умовах стаціонару, окремі компоненти БС (біохімічні, фізіологічні, психологічні) можуть негативно впливати на встановлення медичного комплаєнсу та ефективності лікування в означеного контингенту. Нами було запроваджено програму відкритих групових арт-терапевтичних занять у військовому шпиталі з метою зменшення небажаних впливів БС на якість та терміни лікування шляхом емоційного відреагування, контейнування, зниження рівня напруженості, переключення уваги та переспрямування енергії у ресурсному напрямку. Поточний аналіз програми показує наявність позитивних результатів, пов’язаних з її впровадженням. Метою дослідження є аналіз впливу заходів арт-терапії на встановлення оптимального комплаєнсу та ефективність лікування військовослужбовців в умовах військового шпиталю. Контингенти та методи. Арт-терапевтичну групу було розгорнуто на базі Запорізького військового шпиталю. Було обрано формат відкритої групи, кожна з сесій тривалістю 3 години мала завершений характер, що дозволило не прив’язуватись до термінів госпіталізації та виписки. В проведенні задіяно практичного психолога та психіатра. Кількість учасників від 6 до 12, відбір здійснювався за бажанням та під контролем штатного психіатра (задля виключення випадків гострих станів). Нами було проведено 6 арт-терапевтичних сесій в техніках колаж, плетіння, малювання, лялька-мотанка, груповий малюнок, орігамі із загальною кількістю учасників – 54. З них 48 осіб – діючі військовослужбовці, 8 – солдати строкової служби. Перед початком сесії та після її завершення в усіх учасників проводилось вимірювання артеріального тиску (АТ), серцевих скорочень (ЧСС) та частоти дихальних рухів (ЧДР), як основних фізіологічних індикаторів рівня стресу. Також по завершенні сесії усі учасники заповнювали анонімну анкету зворотнього зв’язку. Методи дослідження включали динамічне спостереження, моделювання, експеримент з подальшим теоретико-практичним аналізом.