Мандрівка як універсальна метафора буття в романах Олега Шинкаренка

Abstract

Літературне конструювання ідентичності та онтології персонажа за допомогою концептосфери мандрівки (переміщення, трансгресії, міграційності, руху в часі та просторі) набуває універсального звучання у творах сучасного українського прозаїка Олега Шинкаренка (романи «Кагарлик», «Череп», «Перші українські роботи», мала проза). Жанрова та стилістична дифузність його текстів, особливості авторського моделювання альтернативної дійсності засобами абсурду й кіберпанку постійно актуалізують у свідомості реципієнта «нав’язливу метафору» мандрівки як єдиноможливої форми екзистенції невкорінених тожсамісно персонажів. Шизоїдизація онтологічних орієнтирів, десеміотизація класичних буттєвих патернів і форм самоідентифікації, гуманітарна кризовість технократичного штучного світу – неповний перелік проблематики творів О. Шинкаренка, кожна з яких набуває свого художнього втілення в процесі розгортання абсурдної, безкінечної й безцільної мандрівки. The main object of the article is the use of the universal metaphor of journey as the author's strategy for constructing a character‟s identity and for an absurd text creation. The aims of this study are the identification of the features of the author's rethinking of the journey (and literary genres associated with it) and revealing the characters‟ identity creation specifics in Oleh Shynkarenko‟s novels. The object has an internal organization and requires an interdisciplinary and multi-methodological approach. The use of hermeneutic, phenomenological and psychoanalytical methods makes possible the study of the problem of absurdist text creation. Meanings, codes, and forms of cultural memory in their fragmentary forms are also intersected. The literary construction of a character‟s identity and ontology with the help of the concepts of the journey (displacement, transgression, migration, movement in time and space) acquire a universal form in the works of the contemporary Ukrainian prose writer Oleh Shynkarenko (novels Kaharlyk, Skull, First Ukrainian Robots, short stories). His works genre and stylistic diffusion, as well as the peculiarities of the author‟s modeling of an alternative reality by means of absurdity and cyberpunk, are constantly updating in the recipient‟s mind the “obsessive metaphor” of the journey as the only possible form of existence of characters with nomadic identity. The deformation of ontological landmarks, desemiotisation of classical existential patterns and forms of self-identification, humanitarian crisis in a technocratic artificial world is an incomplete list of problems discussed in O. Shynkarenko‟s works. Each of them acquires its artistic embodiment in the process of deploying an absurd, endless and aimless journey.