Ренесанс соціогуманітарного знання в сучасній науці та освіті

Abstract

В даній статті запропоновано дослідження деяких причинно-наслідкових зв’язків, що приводять сучасне суспільство до ренесансу гуманітаристики в науці та освіті. Автори розкривають нові тенденції розвитку наукового пізнання в сучасному світі, які логічно впливають і на зміни в системі освіти. Доводиться, що як наука, так і практика зазнають кардинальних змін, які відроджують актуальність того, що ще в середині минулого століття, здавалося безповоротно застарілим архаїзмом для багатьох – гуманітаристики (під даним терміном ми маємо на увазі сукупність гуманітарних дисциплін, що вивчають людину, людство і Всесвіт в цілому, в якому людина існує). Згідно з такою тенденцією, сам інститут вищої освіти опиняється в епіцентрі трансформацій, які абсолютно змінюють положення гуманітарних дисциплін в освіті і науці. Зазначається, що сучасний університет повертається до того, з чого він колись народився, як середньовічна вища школа – до філософії, в першу чергу. The article proposes a study of some causal relationships that lead modern society to the renaissance of humanities in science and education. The authors reveal new trends in the development of scientific knowledge in the modern world, which logically affect changes in the education system.It is proved that both science and practice are undergoing cardinal changes that revive the relevance of what in the middle of the last century seemed to be irrevocably obsolete archaism for many – humanities (by this term we mean the totality of humanitarian disciplines that study man, humanity and the universe as a whole where man exists).According to this trend, the institution of high education itself is at the epicenter of transformations that absolutely change the position of the humanities in education and science. It is noted that the modern university is returning to what it was once born from, as a medieval high school – to philosophy, first of all.