Оцінювання показників системи глутатіону залежно від варіанта перебігу захворювання у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень при ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ

Abstract

Тіол-дисульфідні сполуки відіграють вагому роль у патогенезі інфекційних захворювань, але недостатньо вивченою є система глутатіонуприрізнихваріантахперебігузахворюванняухворихнако-інфекціютуберкульоз/ВІЛ. Метароботи – оцінювання змін компонентів тіол-дисульфідної системи залежно від варіанта перебігу захворювання в пацієнтів із вперше діагностованим туберкульозом легень при ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ (ВДТБ/ВІЛ). Матеріали та методи. Визначали у 54 хворих рівні у крові альдегідфенілгідразону, кетонфенілгідразону за методикою B. Halliwell (1999), малонового діальдегіду за В. Б. Гавриловим (1983), глутатіону відновленого за стандартною методикою (1981), глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази за методикою E. Beutler (1975) і глутатіонтрансферази за методикою W. H. Habig (1974). Встановили, що при прогресуванні захворювання на тлі зростання показників перекисного окислення білків зменшуються рівні глутатіону відновленого та глутатіонпероксидази. З розвитком синдрому системної запальної відповіді на тлі зростання показників перекисного окислення білків і ліпідів й зменшення рівня глутатіону відновленого зменшуються рівні глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази. Це свідчить про поглиблення дисбалансу в системі «оксиданти – антиоксиданти» при прогресуванні захворювання як унаслідок посилення вільно-радикального перекисного окислення, так і через зрушення тіол-дисульфідної рівноваги. Тиол-дисульфидные соединения играют существенную роль в патогенезе инфекционных заболеваний, но недостаточно изучена система глутатиона при различных вариантах течения заболевания у больных ко-инфекцией туберкулёз/ВИЧ. Цель работы – изучение изменений компонентов тиол-дисульфидных соединений в зависимости от варианта течения впервые диагностированного туберкулёза при ко-инфекции туберкулёз/ВИЧ. Материалы и методы. Определяли у 54 больных в крови уровни альдегидфенилгидразона, кетонфенилгидразона по методике B. Halliwell (1999), малонового диальдегида по методике В. Б. Гаврилова (1983), глутатиона восстановленного по стандартной методике (1981), глутатионпероксидазы, глутатионредуктазы по методике E. Beutler (1975) и глутатионтрансферазы по методике W. H. Habig (1974). Установили, что при прогрессирующем течении заболевания на фоне повышения показателей перекисного окисления белков снижаются уровни глутатиона восстановленного и глутатионпероксидазы. При развитии синдрома системного воспалительного ответа на фоне увеличения показателей перекисного окисления белков и липидов и уменьшения уровня глутатиона восстановленного снижаются уровни глутатионредуктазы и глутатионпероксидазы. Это свидетельствует об углублении дисбаланса в системе «оксиданты – антиоксиданты» при прогрессировании заболевания как за счёт усиления свободно-радикального перекисного окисления, так и вследствие сдвигов тиол-дисульфидного равновесия. The aim was to estimate the thiol-disulfide compounds depending on the variant of disease course in tuberculosis/HIV co-infected patients with newly diagnosed tuberculosis (NDT/HIV). Materials and methods. The study involved 54 patients with NDT/HIV, who were treated in the clinic of Zaporizhzhia regional clinical tuberculosis dispensary during 2010 – 2014 (average age 37.8±1.2 y), 41 (75.9%) men, 13 (24.1%) women. Focal tuberculosis was diagnosed in 5 cases (9.3%), infiltrative – in 25 (46.3%) cases, disseminated – in 24 (44.4%) cases. The control group included 32 healthy individuals – blood donors (average age 35.9±2.5 y), 22 (68.7%) men, 10 women (31.3%). Patients depending on the results of the treatment retrospectively were divided into 3 groups: 1–15 patients with positive dynamics, 2 – with progressive disease course without systemic inflammatory response syndrome (n=13), 3 – with progressive disease course with SIRS (n=26). Results. Levels of aldehyde-phenylhydrazone in 2nd and 3rd groups were significantly higher than in control in 1.3 and 1.2 times accordingly (p<0.01 for both values), in the 3rd group they were higher in 1.1 times than in group 1, p<0.05. Ketone-phenylhydrazone levels were higher in all groups compared with the control, in the 3rd group patients they were 1,1 times higher than in group 1, p<0.05. The malondialdehyde level in 3rd group patients was higher than other groups parameters in 1.4 times in comparison with 1-t (p<0.005) and 1.2 times – with 2nd group (p<0.05). Conclusion. Imbalance in the “oxidants-antioxidants” system both through increased free radical peroxidation, and because of thiol-disulfide balance shifts at the disease progression was detected.