Assessment of the communicative competence development of morphological departments’ teachers at Zaporizhzhia state medical university

Abstract

The communicative component of the pedagogical style inevitably reflects the general and pedagogical culture of the educator and his professionalism. In connection with the increasing requirements in society for the training of specialists, the need for the development of the communicative abilities of the teacher as a component of education, teaching methods and the achievement on this basis of a new quality of the results of professional education is actualized. Objective: to identify and assess the level of communicative competence of the teaching staff of the morphological departments of ZSMU. Methods: employee questioning and surveys. Results: the indicators of the scales that contribute to the successful communication of teachers and are the most favorable for building interpersonal communication (social and communicative clumsiness, intolerance to uncertainty, striving for status growth, frustration intolerance) are the least expressed in percentage terms, which indicates ease of communication. The highest percentage is observed on the scale "Intol-erance to Uncertainty" which was 15.0 ± 4.3 in total. The best indicators on the scale "Frustration intolerance", "Excessive striving for conformity", "Orientation on avoiding failures" indicate that the communicative activity of teachers is at a high level, they easily make direct contact with others, they are very easy to induce to talk. Conclusion: the data obtained indicate a high level of communicative competence of the teaching staff of the morphological departments of ZSMU. Small deviations from the norm can be triggered by the transition to distance learning and the difficulties of adapting to it, especially among older teachers. Комунікативна складова педагогічного стилю неминуче відображає загальну і педагогічну культуру вихователя і його професіоналізм. У зв'язку з підвищенням в суспільстві вимог до підготовки фахівців актуалізується потреба в розвиток комунікативних здібностей педагога, як компонента освіти, методів навчання і досягнення на цій основі нової якості результатів професійної освіти. Мета: виявити і оцінити рівень комунікативної компетентності викладацького складу морфологічних кафедр ЗДМУ. Методи: анкетування, опитування співробітників. Результати: показники шкал, що сприяють успішній комунікацій викладачів і є найбільш сприятливими для побудови міжособистісного спілкування (соціально-комунікативна незграбність, нетерпимість до невизначеності, прагнення до статусного зростання, фрустраційна нетолерантність), в процентному відношенні виражені найменше, що свідчить про легкість в спілкуванні. Найбільш високий процентний показник спостерігається за шкалою «Нетерпимість до невизначеності» яка склала в загальному 15,0 ± 4,3. Найкращі показники за шкалою «Фрустраційна нетолерантність», «Надмірне прагнення до конформності», «Орієнтація на уникнення невдач», вказують на те, що комунікативна активність викладачів знаходиться на високому рівні, вони легко йдуть на прямий контакт з оточуючими, їх дуже легко викликати на розмову. Підсумок. Отримані дані свідчать про високий рівень комунікативної компетентності викладацького складу морфологічних кафедр ЗДМУ. Невеликі відхилення від норми можуть бути спровоковані переходом на дистанційну форму навчання і складнощами адаптації до неї, особливо серед немолодих викладачів. Коммуникативная составляющая педагогического стиля неизбежно отражает общую и педагогическую культуру воспитателя и его профессионализм. В связи с повышением в обществе требований к подготовке специалистов актуализируется потребность в развитие коммуникативных способностей педагога, как компонента образования, методов обучения и достижении на этой основе нового качества результатов профессионального образования. Цель: выявить и оценить уровень коммуникативной компетентности преподавательского состава морфологических кафедр ЗГМУ. Методы: анкетирование, опросы сотрудников. Результаты: показатели шкал, способствующие успешной коммуникаций преподавателей и являющиеся наиболее благоприятными для построения межличностного общения (социально-коммуникативная неуклюжесть, нетерпимость к неопределенности, стремление к статусному росту, фрустрационная нетолерантность), в процентном отношении выражены меньше всего, что свидетельствует о легкости в общении. Наиболее высокий процентный показатель наблюдается по шкале «Нетерпимость к неопределенности» которая составила в общем 15,0 ± 4,3. Самые лучшие показатели по шкале «Фрустрационная нетолерантность», «Чрезмерное стремление к конформности», «Ориентация на избегание неудач», указывают на то, что коммуникативная активность преподавателей находится на высоком уровне, они легко идут на прямой контакт с окружающими, их очень легко вызвать на разговор. Заключение: полученные данные свидетельствую о высоком уровне коммуникативной компетентности преподавательского состава морфологических кафедр ЗГМУ. Небольшие отклонения от нормы могут быть спровоцированы переходом на дистанционную форму обучения и сложностями адаптации к ней, особенно среди немолодых преподавателей.