Quantitative characteristics of the neurotensin content in the hypothalamic arcuate nucleus in arterial hypertension of different etiologies

Abstract

The aim of this work is to determine the features of the neurotensin content in the hypothalamic ARC in Wistar rat and SHR strains in arterial hypertension of different etiology: endocrine-salt and essential. Materials and methods. The study was performed on 24 adult male rats at the age of 13–14 months, weight of 250–270 g, which were divided into three experimental groups of 8 animals each. The 1st group (control) – Wistar rats with normal BP indices (Psys / Pdias = 110/75 ± 5 mm Hg), the 2nd – Wistar rats with endocrine-salt model of hypertension (Psys/Pdias = 145/110 ± 10 mm Hg); the 3rd – SHR with spontaneous arterial hypertension (Psys/Pdias = 150/110 ± 10 mm Hg). An immunohistochemical method was used to study the content of neurotensin in the arcuate nucleus, analyzed by digital processing with Image J and EXCEL-7.0. Results. Persistent increase in BP is accompanied by an increase in the content and concentration of neurotensin in the hypothalamic ARC, does not depend on the etiology of hypertension and has a compensatory character. In SHR with essential hypertension there is a higher expression of neurotensin in the hypothalamic ARC in comparison with the endocrine-salt model of hypertension, but the number of neurons involved in the synthesis and accumulation of the neurohormone is significantly lower, which characterizes the morphological features of cellular populations in the hypothalamus of the animals of this strain and can play a role in the development and progression of hypertension. Мета роботи – встановити особливості вмісту нейротензину в аркуатному ядрі (АрЯ) гіпоталамуса в щурів ліній Wistar і SHR при етіологічно різних артеріальних гіпертензіях (ендокринно-сольовій та есенціальній). Матеріали та методи. Дослідження виконали на 24 статевозрілих щурах-самцях масою 250–270 г, віком 13–14 міся¬ців, яких поділили на 3 експериментальні групи по 8 тварин у кожній: 1 – контрольна з нормальними показниками АТ (Рс/Рд = 110/75 ± 5 мм рт. ст.), щури лінії Wistar; 2 – щури лінії Wistar з ендокринно-сольовою моделлю АГ (145/110 ± 10 мм рт. ст.); 3 – щури лінії SHR зі спонтанною АГ (Рс/Рд = 150/110 ± 10 мм рт. ст.). Для вивчення вмісту нейротензину в аркуатному ядрі використали імуногістохімічний метод. Надалі дані опрацювали в програмах ImageJ і EXCEL-7.0. Результати. Стійке підвищення артеріального тиску супроводжується збільшенням вмісту та концентрації нейротензину (НТ) в АрЯ гіпоталамуса й не залежить від етіології АГ, має компенсаторний характер. При есенціальній АГ у щурів лінії SHR визначили вищу експресію НТ в АрЯ гіпоталамуса порівняно з ендокринно-сольовою моделлю гіпертензії, але кількість нейронів, залучених у накопичення і синтез нейрогормона, вірогідно менша, що характеризує морфологічну особливість клітинних популяцій гіпоталамуса у тварин цієї лінії та може відігравати роль у розвитку, прогресуванні АГ. Цель работы – установить особенности содержания нейротензина в аркуатном ядре (АрЯ) гипоталамуса у крыс линий Wistar и SHR при этиологически различных артериальных гипертензиях (эндокринно-солевой и эссенциальной). Материалы и методы. Исследование проведено на 24 половозрелых крысах-самцах массой 250–270 г, в возрасте 13–14 месяцев, которых поделили на 3 экспериментальные группы по 8 животных в каждой: 1 – контрольная с нормаль¬ными показателями АД (Рс/Рд =110/75 ± 5 мм рт. ст.), крысы линии Wistar; 2 – крысы линии Wistar с эндокринно-солевой моделью АГ (145/110 ± 10 мм рт. ст.); 3 – крысы линии SHR со спонтанной АГ (Рс/Рд = 150/110 ± 10 мм рт. ст.). Для изучения содержания нейротензина в аркуатном ядре использовали иммуногистохимический метод с последующей цифровой обработкой данных в программах ImageJ и EXCEL-7.0. Результаты. Стойкое повышение АД сопровождается увеличением содержания и концентрации нейротензина в АрЯ гипоталамуса, не зависит от этиологии АГ и носит компенсаторный характер. При эссенциальной АГ у крыс линии SHR отмечена более высокая экспрессия НТ в АрЯ гипоталамуса по сравнению с эндокринно-солевой моделью гипертензии, но при этом количество вовлеченных нейронов в накопление и синтез нейрогормона достоверно ниже, что характеризует морфологическую особенность клеточных популяций гипоталамуса у животных этой линии и может играть роль в развитии и прогрессировании АГ.