Діагностичне значення рівня нейроспецифічної енолази в крові у дітей з перинатальним гіпоксичним ураженням ЦНС

dc.contributor.authorКравець, Людмила Володимирівна
dc.contributor.authorІванова, Катерина Олексіївна
dc.date.accessioned2019-06-20T10:36:25Z
dc.date.available2019-06-20T10:36:25Z
dc.date.issued2018
dc.description.abstractСлід зазначити, що незважаючи на значні досягнення інтенсивної терапії новонароджених у виходжуванні дітей, що народились передчасно, рівень їх смертності залишається досить високим. Оскільки недоношені новонародженімають гіпоксично-ішемічне ураження головногомозку, непрямий білірубін без перешкод проникає через ушкоджений гемато-енцефалічний бар’єр (ГЕБ) та викликає білірубінову енцефалопатію при менших концентраціях в крові. Нейроспецифічна енолаза (НСЕ) підвищується у лікворі при травмі нервової системи, доброякісних захворюваннях мозку та є несприятливим прогнозом неврологічного дефіциту. Підвищення рівня НСЕ у сироватці крові, є високоспецифічним маркером не тільки ушкодження головного мозку, а й проникності ГЕБ у новонароджених. Наразі вивчення варіабельності серцевого ритму (ВСР) у тандемі з НСЕ допоможе оцінити ступінь важкості перебігу гіпоксичного ушкодження мозку і функціональних порушень, та допоможе не тільки оптимізувати тактику ведення хворих, але й розробити превентивну терапію ураження головного мозку. Мета дослідження. Вивчення ступеню ушкодження гематоецефалічного бар’єру (ГЕБ) та важкості перебігу перинатального гіпоксичного ураження ЦНС за допомогою визначення рівня нейроспецифічної енолази (НСЕ) в сироватці крові новонароджених дітей, як маркера ушкодження нервової тканини та відстеження показників варіабельності серцевого ритму, як чутливого маркеру регуляторної активності ЦНС. Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось: 48 новонароджених дітей відділення ВПН 1 и ВПН 2 ЗМБДЛ №5: 1 група - 25 дітей, що народилися передчасно в гестаційному віці 28-33 тижні; 2 група - 23 доношених новонароджених. У дітей 1 групи в структурі захворювань переважало перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС, що супроводжувалось синдромом пригнічення, субепіндемальними та перивентрикулярними крововиливами. Всі діти груп спостереження мали неонатальну жовтяницю. Забір крові для визначення рівня НСЕ та добове моніторування ЕКГ проводили на 3-4 день життя та на 20-25 день. Обробка результатів проводилась за допомогою пакету статистичних програм – Statistica 6.0.uk_UK
dc.identifier.citationКравець Л. В. Діагностичне значення рівня нейроспецифічної енолази в крові у дітей з перинатальним гіпоксичним ураженням ЦНС / Л. В. Кравець, К. О. Іванова // Актуальні питання сучасної медицини і фармації : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (до 50-річчя заснування ЗДМУ), 18-25 квітня 2018 р., 30 травня 2018 р. – Запоріжжя, 2018. – С. 71-72.uk_UK
dc.identifier.urihttps://zsmu.rosbai.com/handle/123456789/9650
dc.language.isoukruk_UK
dc.publisherЗапорізький державний медичний університетuk_UK
dc.subjectтези доповідейuk_UK
dc.titleДіагностичне значення рівня нейроспецифічної енолази в крові у дітей з перинатальним гіпоксичним ураженням ЦНСuk_UK
dc.typeOtheruk_UK

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
Page-71-Кравець.pdf
Size:
193.33 KB
Format:
Adobe Portable Document Format

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
license.txt
Size:
2.13 KB
Format:
Plain Text
Description: