Эндоваскулярная эмболизация мешотчатых аневризм в геморрагический период в условиях областной клинической больницы

Abstract

Анализ и оптимизация результатов хирургического лечения аневризматического субарахноидального кровоизлияния путем применения эндоваскулярной эмболизации. Материалы и методы. C февраля 2009 г. по октябрь 2013 г. в Запорожской областной клинической больнице прооперировано 97 пациентов с мешотчатыми аневризмами головного мозга, из них 87 — в острейший и острый период кровоизлияния. 53 (60,9 %) пациента прооперированы на фоне ангиоспазма различной степени выраженности и рапространенности. В 76 случаях выполнена эндоваскулярная изолированная эмболизация аневризм спиралями, в 6 случаях использована стент-протекция. в 5 – баллон-ассистенция. Результаты. Летальность составила 10,3 %. В половине случаев неблагоприятный исход был обусловлен отсроченным хирургическим лечением вследствие несвоевременного перевода пациентов из неврологических стационаров города и области. В 3 случаях имел место интраоперационный разрыв аневризмы, в 1 наблюдении обусловивший развитие стойкого неврологического дефицита. В 3 случаях потребовались повторные эндоваскулярные вмешательства в связи с частичной реканализацией полости аневризмы. Выводы. Эндоваскулярная эмболизация — высокоэффективный метод профилактики повторного разрыва аневризм сосудов головного мозга. Консервативное ведение пациентов с верифицированным субарахноидальным кровоизлиянием без ангиографического обследования с целью уточнения его этиологии недопустимо и приводит к развитию не совместимых с жизнью осложнений. Лечение пациентов со спонтанным субарахноидальным кровоизлиянием необходимо проводить на базе центров, где есть возможности для выполнения полноценного нейрорадиологического обследования и хирургического лечения. Аналіз та оптимізація результатів хірургічного лікування аневризматичного субарахноїдального крововиливу шляхом застосування ендоваскулярної емболізації. Матеріали та методи. З лютого 2009 р. до жовтня 2013 р. у Запорізькій обласній клінічній лікарні прооперовано 97 пацієнтів з мішкоподібними аневризмами головного мозку, з них 87 — у найгостріший і гострий період крововиливу. 53 (60,9 %) пацієнтів прооперовано на тлі ангіоспазму різного ступеня вираженості та поширення. У 76 випадках виконано ендоваскулярну ізольовану емболізацію аневризм спіралями, в 6 — використано стент-протекцію, у 5 — балон-асистенцію. Результати. Летальність становила 10,3 %. У половині випадків несприятливий наслідок був зумовлений відстроченим хірургічним лікуванням через несвоєчасне переведення пацієнтів з неврологічних стаціонарів міста та області. У 3 випадках мав місце інтраопераційний розрив аневризми, який в 1 спостереженні зумовив розвиток стійкого неврологічного дефіциту. У 3 випадках виникла потреба у повторному ендоваскулярному втручанні у зв’язку з частковою реканалізацією порожнини аневризми. Висновки. Ендоваскулярна емболізація — високоефективний метод профілактики повторного розриву аневризм судин головного мозку. Консервативне ведення пацієнтів з верифікованим субарахноїдальним крововиливом без ангіографічного обстеження з метою уточнення його етіології неприпустиме і призводить до розвитку не сумісних з життям ускладнень. Лікування пацієнтів зі спонтанним субарахноїдальним крововиливом необхідно проводити на базі центрів, де є можливості для виконання повноцінного нейрорадіологічного обстеження та хірургічного лікування. Аnalysis and optimization of the results of surgical treatment of aneurysmal subarachnoid hemorrhage using the endovascular embolization. Materials and methods. There are 97 patients with cerebral saccular aneurysms were operated in Zaporizhzhya Regional Hospital from February 2009 to October 2013, 87 from them — in the most acute and acute hemorrhage periods. 53 patients (60.9 %) were operated under the vasospasm of varying degrees of severity. In 76 cases endovascular embolization of aneurysms was done by coils only, in 6 cases — protect stent were used and in 5 cases were done with balloon-assisted technic. Results. Mortality was 10.3%. In half of the cases of adverse outcomes were caused by delayed surgical treatment because of delayed transfer of patients from neurological hospitals of the city and region. In three cases the intraoperative rupture of aneurysm was occurred. In one case it led to the persistent neurological deficit. In three cases there was a need in the endovascular re-intervention due to partial recanalization of aneurysm cavity. Conclusions. Endovascular embolization — a highly effective method of aneurysm re-rupture prevention. Conservative management of patients with subarachnoid hemorrhage verified without angiographic examination to clarify its etiology, is unacceptable and leads to development is not compatible with life complications. Treatment of patients with spontaneous subarachnoid hemorrhage should be performed at the centers with full opportunities for neuroradiology examination and surgical treatment performing.