Показники периферичної крові в жінок при розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників

Abstract

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ) трапляється в практиці як ускладнення екстракорпорального запліднення. При СГЯ значно підвищується ризик негативного результату ембріотрансферу, що визначає актуальність пошуку ранніх маркерів розвитку СГЯ. Метою дослідження було виявлення предикторів розвитку помірного ступеня СГЯ. Аналізували дані жінок молодого та середнього віку (20-45 років) до та після гормональної терапії у 2-х дослідних групах: 1) без ознак розвитку СГЯ; 2) із початковими клінічними ознаками легкого ступеня СГЯ. У дослідних групах визначали гематологічні (загальна кількість лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитарна формула крові, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та рівень гемоглобіну), біохімічні (загальний білок, глюкоза, креатинін, аланін- та аспартатамінотрансфераза (АлАТ та АсАТ, відповідно), K+, Na+) і коагулометричні (тромбіновий час, протромбіновий час, фібриноген, активований частковий тромбопластиновий час) показники периферичної крові. Статистичний аналіз полягав у порівнянні показників двох дослідних груп із використанням U-крітерію Манна-Уітні. Згідно з проведеним статистичним аналізом, значущих відмінностей досягли показники ШОЕ, АлАТ, АсАТ та загального білка в групі з СГЯ після вилучення зрілих фолікулів при порівнянні з показниками до пункції і групою без ознак СГЯ після пункції фолікулів. При співвідношенні отриманих результатів із літературними джерелами було виявлено, що ці показники виходили за межі норми в жінок із тяжким ступенем СГЯ, тоді як за нашими результатами лише показник ШОЕ значно підвищувався в групі з СГЯ, але решта показників перебували у фізіологічних межах норми, що свідчить про наявність у жінок цієї групи помірного ступеня СГЯ. Показники ШОЕ, рівня амінотрансфераз та загального білка потенційно можуть бути використані при прогнозуванні помірного СГЯ в комплексі з іншими параметрами. Ovarian hyperstimulation syndrome (OHSS) occurs in practice as a complication in vitro fertilization. The risk of a negative result for embryo transfers significantly increased at OHSS. The search for early markers of OHSS development is relevant. The aim of this study is to identify predictors of moderate OHSS. We analyzed data of young and middle-aged women (20-45 years) before and after hormonal therapy, divided into two groups: 1) without signs the development of OHSS; 2) with initial clinical signs of mild OHSS. We determined hematological parameters (white cell count, red blood cell count, thrombocytes count, white blood cell differential, the erythrocyte sedimentation rate (ESR) and the level of hemoglobin), biochemical parameters (blood test of total protein, the glucose, the creatinine, the alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase (ALAT and ASAT, respectively), K , Na ) and coagulometry (the thrombin time, the prothrombin time, fibrinogen, the partial thromboplastin time) of peripheral blood. Statistical analysis consisted of comparing the performance of two research groups using the Mann-Whitney U-test. Significant differences achieved between parameters ESR, ALAT, ASAT and a total protein test in the group with OHSS after removal of mature follicles compared with indicators before puncture and the group without signs of OHSS after follicle puncture. According to literature data these characteristics are out of the range in women with severe OHSS, while follow to our results, only the ESR parameter significantly increased in the group with OHSS. But other serum characteristics were in the normal range, indicating the presence in women of moderate OHSS. ESR, aminotransferase and total protein can potentially use in predicting moderate OHSS in combination with other characteristics.