Хірургічне лікування злоякісного ішемічного інсульту, фактори несприятливого результату

Abstract

Мозкові інсульти в даний час є актуальною проблемою. Інсульт є третьою причиною смертності та однією з основних причин інвалідизації працездатного населення. Згідно з офіційною статистикою, в Україні щорічно відбувається до 100 тис. інсультів. Найбільш агресивним типом ішемічного інсульту є злоякісний інсульт (ЗІ). Ця група хворих схильна до високого ризику прогресуючого погіршення неврологічного та соматичного статусів аж до летального результату. Термін «злоякісний» був вперше використаний Hacke et al. (1996р.), щоб охарактеризувати тотальний інфаркт зони кровопостачання середньої мозкової артерії, що супроводжується мас-ефектом, який розвивається протягом перших 5 днів після появи симптомів і пов'язаний з приблизно 80% смертністю. Злоякісна еволюція інфаркту послідовно пов'язана з обсягом ішемічного мозку. Поразка понад дві третини території MCA, прогнозує розвиток ЗІ з ймовірністю до 91%. Вищевказані ускладнення пов'язані з розвитком злоякісного набряку мозку в зоні гострого порушення кровообігу в перші 48 години після інсульту, що призводить до підвищення внутрішньочерепного тиску і розвитку дислокаційного синдрому. У той же час, злоякісний інфаркт мозочка пов'язаний не тільки з об'ємним впливом збільшеної в обсязі півкулі на життєво важливі структури, а й розвитком гострої оклюзійної гідроцефалії. Одним з методів боротьби з проявами дислокаційного синдрому є декомпресія головного мозку, як зовнішня так і внутрішня.