Предиктори розвитку постменопаузального остеопорозу у жінок з ішемічною хворобою серця

Abstract

Вступ. Постменопаузальний остеопороз посідає провідне місце у структурі захворюваності у жінок старше 50 років, часто ускладнює перебіг інших захворювань, призводить до інвалідизації населення та настання передчасної смерті. Проте рання діагностика цього стану, зокрема пошук нових скринінгових біомаркерів, на даний час є відкритим питанням. Мета дослідження: визначити предиктори розвитку постменопаузального остеопорозу у жінок з ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали і методи: До відкритого проспективного дослідження в паралельних групах залучено 91 жінка з діагнозом ІХС: стенокардія напруги ІІ-ІІІ ФК (середній вік 64,59±1,02 років) в постменопаузальному періоді. Залежно від стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) усі хворі були розділені на 3 групи: 1 група (порівняння) – 19 жінок з ІХС і нормальними показниками МЩКТ (Т-критерій більше - 1 SD); 2 група – 27 жінок, хворих на ІХС з остеопенією (Т-критерій від -1 SD до -2,5 SD); 3 група – 34 жінки з ІХС та остеопорозом (Т-критерій менше -2,5 SD). Контрольну групу склали 11 здорових жінок відповідного віку. Визначали рівні остеопротегерину (Immudiagnostic systems limited, Великобританія), остеокальцину (Bender MedSystems GmbH, Австрія), васкулоендотеліального фактору росту (ВЕФР-А) (eBioscience, An Affymetrix Company, США); показники мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) (за T, Z-критеріями) методом ультразвукової остеоденсітометрії на апараті Omnisense 7000 та розраховували 10-річний ризик виникнення переломів за алгоритмом FRAX. Статистичну обробку результатів проводили відповідно до критеріїв доказової медицини.