Відмінності в стратегіях подолання стресових ситуацій у хворих на соматоформний та тривожно-фобічний розлади з явищами зниження критичності

Abstract

Мета роботи – шляхом вивчення рівня тривоги, депресії, алекситимії та профілю копінг-стратегій, дослідити патопсихологічні особливості та відмінності в характері порушень критики до свого психічного стану у хворих на тривожно-фобічні та соматоформні розлади. Матеріали і методи – клініко-психопатологічний, психодіагностичні методики: Госпітальна шкала тривоги та депресії – HADS, Торонтська шкала алекситимії – TAS-20, Копінг-тест Лазаруса – LCS, Статистичний за критеріями Манна-Уітні та Спірмена. Обстежено 102 пацієнти КНП «Запорізький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Група дослідження 1 (ГД1) – 48 пацієнтів з тривожно-фобічними розладами (F40 за МКХ-10), група дослідження 2 (ГД2) – 54 пацієнти з соматоформними розладами (F45). Результати. В ГД1 за шкалою HADS рівень тривоги був 11,79±3,07, депресії – 5,48±1,76. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 34,69±10,69. В ГД2 за шкалою HADS рівень тривоги був 6,41±1,74, депресії – 8,07±1,98. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 47,54±5,20. В ГД1 рівень депресії не мав значущих кореляцій з іншими показниками. Рівень тривоги мав позитивну кореляцію з субшкалою TAS-20 «Екстернальне мислення» та копінг-стратегіями «Позитивна переоцінка», «Втеча-уникнення», «Дистанціювання» (p<0,01). В ГД2 рівень тривоги не мав значущих кореляцій, а рівень депресії мав негативний зв’язок з віком та копінг-стратегією «Позитивна переоцінка» (p<0,01). Чіткі позитивні кореляції між субшкалами алекситимії виявлено тільки в ГД1. За профілем копінг-стратегій: в ГД1 переважають копінг-стратегії «Пошук соцпідтримки» (75%), «Самоконтроль» (60,71%), «Дистанціювання» (36,57%). В ГД2 переважають «Дистанціювання» (62,14%), «Позитивна переоцінка» (53,17%), «Конфронтаційний копінг» (39,71%).