Проект сучасної класифікації клінічних проявів харчової гіперчутливості у дітей

Abstract

Актуальність. Харчова гіперчутливість (ХГ) залишається важливою проблемою дитячого віку, що має медичну та соціальну сторону. Протягом десятиріч класифікація шкірних проявів ХГ заснована на поєднанні нечітких патофізіологічних і клінічних ознак й обумовлена недостатнім використанням методу морфологічної детермінації елементів висипу та його порівнянням з анамнестичними даними. Мета. Запропонувати оновлені дефініції та проект класифікації клінічних проявів харчової гіперчутливості, що дозволить підвищити клінічну значимість, визначити цілі можливого терапевтичного впливу при різних патогенетичних механізмах ХГ, підвищити ефективність клінічної діагностики, виробити єдині підходи до інтерпретації даних. Актуальность. Пищевая гиперчувствительность (ПГ) остается важной проблемой детского возраста, имеющей медицинскую и социальную сторону. В течение десятилетий классификация кожных проявлений ПГ основана на сочетании нечетких патофизиологических и клиниче- ских признаков и обусловлена недостаточным использованием метода морфологической детерминации элементов сыпи и ее сопоставления с анамнестическими данными. Цель. Предложить обновленные дефиниции и проект классификации клинических проявлений ПГ, что позволит повысить клиническую значимость, определить возможные цели терапевтического воздействия при различных патогенетических механизмах ПГ, повысить эффективность клинической диагностики, выработать единые подходы к ин- терпретации данных. Actuality. Food hypersensitivity (FH) remains an important problem of the childhood that has medical and social sides. For the decades, classification of FH skin manifestations is based on the combination of not clear pathophysiological and clinical signs and is caused by insufficient use of the method of morphological determination of rash elements and its comparison with a past medical history. Objective. To propose updated definitions and the project of classification of clinical manifestations of food hypersensitivity that will enable to improve clinical significance, to identify targets of possible therapeutic intervention at different pathogenetic mechanisms of FH, to increase the efficacy of clinical diagnostics, to develop common approaches to the data interpretation.