Кореляція щільності кістки окремих ділянок щелеп за Гаунсфілдоміз довжиною ділянки адентії в програмі конусно-променевої комп’ютерної томографії

Abstract

Мета роботи – вивчити наявність взаємозв’язку між щільністю кісткової тканини та протяжністю беззубої ділянки зубного ряду. Матеріали та методи. Здійснили оцінювання щільності губчастої речовини щелеп за максимальним і середнім показниками за шкалою одиниць Гаунсфілда (HU). Щільність губчастої кістки оцінювали тільки в ділянках, доступних для встановлення імплантату. Пацієнтів поділили на групи залежно від локалізації та довжини дефекту зубного ряду. Методи статистики включали визначення середнього арифметичного значення (М), стандартного відхилення (σ), помилки середнього (m), довірчого інтервалу (95 % CI), а також оцінювання медіани (Ме) та інквартильного розмаху ([Q1; Q2]); застосували критерій Стьюдента (t критерій). Результати. Максимальні та середні показники щільності губчастої кістки у дефектах зубного ряду верхньої (562,4 [347,1; 777,8] HU і 301,5 [163,0; 439,9] HU відповідно, р = 0,84) та нижньої (1379,0 [1116,2; 1641,9] HU і 848,6 [630,6; 1066,6] HU відповідно, р = 0,96) щелеп у ділянках молярів і премолярів при «великих» дефектах достовірно відрізняються від параметрів «малих» дефектів (299,7 [176,9; 422,4] HU і 642,6 [470,4; 814,9] HU, 1061,1 [866,5; 1255,7] HU і 608,3 [440,5; 776,1] HU відповідно). Середня щільність кістки альвеолярного відростка верхньої щелепи майже однакова у дефектах із різною протяжністю. Середня щільність губчастої кістки альвеолярної частини нижньої щелепи у «великих» дефектах мають вірогідні відмінності від «середніх» (р = 0,02) і «малих» (р = 0,005) дефектів. Aim. To study the existence of a relationship between the density of bone tissue and the length of the edentulous part of the tooth row. Materials and methods. Evaluation of the density of the spongy substance of the jaws by the maximum and average value of HU. The density of cancellous bone was evaluated only in the areas available for implant placement. The groups consisted of the localization and extent of the dentition defect. Statistical methods included the estimation of the arithmetic mean (M), standard deviation (σ), error of the mean (m), confidence interval (95 % CI), estimation of the median (Me) and interquartile range ([Q1; Q2]), Student’s test (t criterion). Results. Maximum and average indicators of cancellous bone density in defects of the upper (562.4 [347.1; 777.8] and 301.5 [163.0; 439.9], respectively (р = 0.84) and lower (1379.0 [1116.2; 1641.9] HU and 848.6 [630.6; 1066.6] HU, respectively, p = 0.96) jaws in the areas of molars and premolars with “large” defects are significantly different from the indicators “small” defects (299.7 [176.9; 422.4] and 642.6 [470.4; 814.9], 1061.1 [866.5; 1255.7] and 608.3 [440.5; 776.1, respectively). The average bone density of the alveolar process of the upper jaw is almost the same in defects of different lengths. The average density of the cancellous bone of the alveolar part of the lower jaw in “large” defects has significant differences from “average” ones (p = 0.02) and “small” (p = 0.005) defects.