Ефективність медичної реабілітації у хворих після ендопротезування кульшового суглобу системою "Мотор Січ"

Abstract

Вступ. Значна поширеність захворювань і травм кульшового суглоба, стійкість порушень функцій супроводжуються тривалою втратою працездатності, що перетворює медичну реабілітацію при цій патології у важливу проблему охорони здоров'я. Реабілітація як процес реалізації комплексу заходів, спрямованих на відновлення соціального і професійного статусу пацієнта відіграє величезну роль в післяопераційному періоді. Матеріал і методи. Було проведено ретроспективний аналіз 126 історій хвороб пацієнтів, що пройшли курс реабілітації, яким було виконано ендопротезування кульшового суглоба системою "Мотор Січ ЕКС" на базі багатопрофільної клініки «Мотор Січ». Середній вік пацієнтів склав 65±2,6 років. З них 34 74 (58,73%) жінки і 52 (41,27%) чоловіка. Для оцінки результатів проведеної терапії використовувався - індекс активності повсякденної життєдіяльності Бартела. Отримані результати. Після перенесеної операції в середньому через 2 місяці хворі зверталися до відділення реабілітації. Середня кількість ліжко-днів проведених після ендопротезування кульшового суглоба склало 11 днів. Основа реабілітаційних заходів в післяопераційному періоді - механотерапія. Разом з розвитком контрактур за час прогресування хвороби відбувається зниження силових характеристик м'язів, що викликало зближенням точок прикріплення. В даному випадку незамінна СPM (Continuous Passive Motion) -терапія. Одночасно з механотерапією, при відсутності терапевтичних протипоказань, активно застосовувалися фізіотерапевтичні методи лікування, поліпшуючи процеси остеорепарації і мікроциркуляції: на область оперативного втручання призначають лазерну терапію та інфрачервоне опромінення. З метою зміцнення м'язів призначали електроміостимуляцію також магнітотерапію, що сприяло зменшенню набряку кінцівки. Крім того, основними методами реабілітації після проведення ендопротезування були: масаж, лікувальна фізкультура, кінезотерапія.