Патогенетичне обґрунтування імунокорекції у хворих на бешихове запалення залежно від форми захворювання

Abstract

Проблема захворюваності на бешиху, незважаючи на досягнуті успіхи, як і раніше залишається актуальною, оскільки вона зустрічається в 15-20 випадках на 10000 дорослого населення. Висока поширеність захворювання у популяціях, тенденція до формування рецидивуючого перебігу після першого епізоду захворювання, поява трофічних виразок, розвиток гнійно-запальних процесів та ін., призводить до інвалідизації, з наступною втратою працездатності. Мета. З’ясувати стан клітинної ланки імунної системи у хворих з бешиховим запаленням з наступним обґрунтуванням призначення імунокоректорів. Матеріали і методи. Ретроспективно і проспективно проаналізовано 236 історій хвороб пацієнтів, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в центрі гнійно-септичної хірургії КНП «Міська лікарні №3» м. Запоріжжя за період 2016-2022 рр. Основну групу склали 114 хворих, групу порівняння – 122 пацієнтів. Результати. Практично всі форми бешихи як первинного, так і рецидивуючого перебігу протікають на тлі вторинного імунодефіциту з різним ступенем імунних розладів. Хворі на бешиху всіх форм, які протікають на тлі вторинного імунодефіциту при І ступені імунних розладів (що, ймовірно, є транзиторним станом) корекції імуномодуляторами не потребують, тоді як хворі з ІІ та ІІІ ступенем, які є імунологічно компроментованими, потребують в обов’язкованому призначенню імуномодуляторів. Висновки. Дослідження клітинної ланки імунної системи у хворих на бешиху сприяють розпрацюванню підходів до призначення патогенетично обґрунтованої імунокорекції, що дозволяє досягти стійкої ремісії або, як мінімум, зниження риску хронізації й обтяження захворювання. Goal. To find out the state of the cellular link of the immune system in patients with pyelonephritis, followed by the justification of the appointment of immunocorrectors. Materials and methods. Retrospectively and prospectively analyzed 236 disease histories of patients who received inpatient treatment in the center of purulent-septic surgery of KNP “City Hospital №3” in Zaporizhia for the period 2016-2022. The main group consisted of 114 patients, the comparison group - 122 patients. The results. Practically all forms of dysentery, both primary and recurrent, occur against the background of secondary immunodeficiency with varying degrees of immune disorders. Patients with erysipelas of all forms, which occur against the background of secondary immunodeficiency in the first degree of immune disorders (which is probably a transitory state), do not need correction with immunomodulators, while patients with II and III degrees, who are immunologically compromised, require mandatory the appointment of immunomodulators. Conclusions. Studies of the cellular link of the immune system in patients with dysentery contribute to the development of approaches to the appointment of pathogenetically justified immunocorrection, which allows achieving a stable remission or, at least, reducing the risk of chronicity and aggravation of the disease.