Роль антикоагулянтів у лікуванні хворих на негоспітальну пневмонію, поєднану з коронавірусною інфекцією

Abstract

Мета роботи – визначити роль антикоагулянтів у лікуванні хворих на негоспітальну пневмонію, поєднану з коронавірусною інфекцією. Матеріали і методи. За результатами пошуку оригінальних статей у наукометричних базах PubMed, Web of Science, Scopus здійснили ретроспективний аналіз відомостей наукової літератури, що вийшла друком у 2020–2024 рр. Під час опрацю- вання результатів пошуку обирали релевантні літературні джерела з порушеної проблеми. Після огляду анотацій статей та ознайомлення з повнотекстовими версіями обрали 41 публікацію. Результати. Патогенез коагулопатії, що пов’язана з COVID-19, складний. Він включає активацію макрофагів, виникнення «цитокінового шторму», активацію тромбоцитів й ендотеліальних клітин, що зрештою призводить до включення внутрішніх і зовнішніх шляхів коагуляції. Встановлено підвищений ризик тромбоемболії, що пов’язана з COVID-19, а профілактична антикоагуляція покращує результати лікування та прогноз у госпіталізованих пацієнтів. Проблемним залишається питання про те, чим і як починати антикоагулянтну терапію. Коли клініцист призначає антикоагулянт, він не тільки має брати до уваги біохімічні коагуляційні параметри (як-от підвищені рівні D-димеру й фібриногену, низький рівень антитромбіну), які є ціллю для лікування антикоагулянтами, але й враховувати ризики кровотечі (значні кровотечі виникають у 2,3 % усіх пацієнтів, навіть у разі застосування стандартних доз для тромбопрофілактики). Застосування таких антикоагулянтів, як гепарин і антагоністи вітаміну К у пацієнтів із COVID-19 є складним питанням, вирішення якого залежить від дотримання балансу терапевтичної користі та уникнення потенційних ризиків. Отже, тромбопрофілактика є незамінною у госпіталізованих пацієнтів із COVID-19. Aim. To define the role of anticoagulants in the treatment of community-acquired pneumonia in patients combined with coronavirus infection. Materials and methods. Scientometric databases (PubMed, Web of Science and Scopus) were searched to retrospectively analyze literary sources focused on the specified issue selecting the most relevant ones for the period 2020–2024. Following evaluation of abstracts and full texts, 41 sources were retrieved. Results. The pathogenesis of coagulopathy associated with COVID-19 is complex. It involves macrophage activation, the onset of “cytokine storm”, increased platelet adhesion and endothelial dysfunction, ultimately activating the intrinsic and extrinsic coagulation pathways. There is an increased risk of thromboembolism associated with COVID-19, and prophylactic anticoagulation improves outcomes in hospitalized patients. The problem for physicians is to decide which anticoagulant and how to start anticoagulation. Anticoagulant selection should take into consideration not only biochemical and coagulation parameters, such as elevated D-dimer, fibrinogen, and low antithrombin, which are the targets of this therapy. It is also extremely important to take into account bleeding risks, as massive bleeding can occur in 2.3 % of all patients, even when using standard doses for thromboprophylaxis. The use of anticoagulants such as heparin and vitamin K antagonists in COVID-19 patients is a challenging issue that depends on the balance between therapeutic benefit and potential risk avoidance. Therefore, thromboprophylaxis is indispensable for hospitalized patients with COVID-19.