Результати диференційованого підходу до лікування центральної серозної хоріоретинопатії

Abstract

Вступ. Центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ) – захворювання, що характеризується розвитком серозного відшарування нейроепітелія сітківки (НЕ) в макулярній області, що призводить до зниження гостроти зору у осіб переважно працездатного віку. Традиційне консервативне лікування ЦСХ з використанням вазопротекторів, протизапальних препаратів, діуретиків зазвичай малоефективне, лазерне лікування рекомендується застосовувати при існуванні макулярного набряку більше 2 – 3 місяців. Водночас, не існує чіткого алгоритму лікування даної патології в залежності від її клінічної форми, що обумовлює актуальність проведення даного дослідження. Метою дослідження було підвищення ефективності лікування гострої і хронічної ЦСХ шляхом розробки диференційованого підходу в залежності від клінічної форми захворювання. Матеріал і методи. Обстежено 39 пацієнтів (42 ока) з ЦСХ, серед яких 34 чоловіки (87,2%) і 5 жінок (12,8%). Гостра «класична» ЦСХ спостерігалася у 29 осіб (32 ока), хронічна – у 10 пацієнтів (10 очей). Середній вік хворих становив 41,6 ± 6,38 років. Давність захворювання коливалася від 2 днів до 3 місяців при гострій і 4 – 6 місяців при хронічній формі захворювання. Всім пацієнтам окрім звичайного офтальмологічного обстеження виконувалися оптична когерентна томографія (ОКТ) макулярної області сітківки з оцінкою її товщини в центрі і флюоресцентна ангіографія сітківки (ФАГ) для верифікації діагнозу і визначення кількості та активності точок просочування контрастної речовини. Хворі на гостру ЦСХ розділені на дві групи. Пацієнтам першої (основної) групи (13 осіб, 15 очей) виконувалася фокальна лазерокоагуляція активних точок просочування Nd:YAG лазером з довжиною хвилі 561 нм з подальшим консервативним лікуванням. Контрольну групу склали 16 пацієнтів (17 очей), яким проводилося тільки консервативне лікування, що включало нестероїдні протизапальні засоби місцево, вазопротектори, протинабрякові препарати. В групі пацієнтів з хронічною ЦСХ на 3 очах з підозрою на приховану хоріоідальну неоваскуляризацію (ХНВ) виконувалося інтравітреальне введення афліберцепта, 7 пацієнтів (7 очей) без ознак ХНВ отримували антагоніст минералкортикоїдних рецепторів еплеренон 50 мг на добу всередину у вигляді монотерапії. Ефективність лікування в групах оцінювалася за допомогою визначення гостроти зору (ГЗ) і товщини сітківки в центрі фовеа за даними ОКТ до та через 1, 2 і 3 місяці після лікування.