Оцінка якості життя пацієнтів, прооперованих з приводу пахвинної грижі

Abstract

Проаналізовано показники якості життя на підставі опитувальника SF-36 після хірургічного лікування 50 хворих на пахвинну грижу, прооперованих за допомогою лапароскопічної преперитонеальної герніопластики (TEP-repair) і відкритої преперитонеальної методики (за Rives). Обмеження фізичної працездатності та повсякденної діяльності завдавало респондентам найбільший дискомфорт та знижувало якість життя, що необхідно враховувати при розробці лікувальних програм і диференційного підходу до реабілітації таких хворих.

Проанализированы показатели качества жизни на основании опросника SF-36 после хирургического лечения 50 больных паховой грыжей, прооперированных с применением лапароскопической преперитонеальной герниопластики (TEP-repair) и открытой преперитонеальной методики (по Rives). Ограничение физической работоспособности и повседневной деятельности достовляло респондентам наибольший дискомфорт и снижало качество жизни, что необходимо учитывать при разработке лечебных программ и дифференцированного подхода к реабилитации таких больных.

Analyzed the quality of life based on the SF-36 questionnaire after surgical treatment of 50 patients with inguinal hernia, operated on preperitoneal with the use of laparoscopic hernia repair (TEP-repair) and open preperitoneal technique (on Rives). Limitation of physical performance and daily activities delivers respondents most discomfort and limited the quality of life that must be considered when developing treatment programs and differentiated approach to the rehabilitation of such patients.