Інформативність анамнестичних даних у дітей із сезонними проявами грибкової алергії

Abstract

З метою пошуку шляхів оптимізації діагностики сезонної алергії грибкової етіології здійснили клініко-анамнестичне дослідження 154 дітей, які хворі на сезонні прояви алергічного риніту з або/без супутньої бронхіальної астми. Виконали анкетування з обчисленням чутливості (S), специфічності (Sp), прогностичної значущості негативного (-PV) і позитивного (+PV) результатів кожного з анамнестичних показників і відношення шансів (OR), а також побудували регресійну модель найбільш інформативних запитань. Встановили, що прогностична модель грибкової алергії включає такі запитання: наявність симптомів протягом теплого періоду року (навесні, влітку та восени), наявність в оселі плісняви, яка помітна неозброєним оком, наявність симптомів при контакті з прілим листям. Вони характеризуються оптимальним співвідношенням чутливості та специфічності (Se=47,8%, Sp=89,7%) із площею під операційною кривою AUC=0,75. Це дало змогу сформувати анкету анамнезу, що містить найбільш інформативні запитання, сприяючи підвищенню її прогностичної значущості та удосконаленню діагностики грибкової алергії. С целью поиска путей оптимизации диагностики сезонной аллергии грибковой этиологии выполнили клинико-анамнестическое исследование 154 детей с сезонными проявлениями аллергического ринита с или без сопутствующей бронхиальной астмы. Проведено анкетирование с вычислением чувствительности (S), специфичности (Sp), прогностической значимости положительного (+PV) и отрицательного результатов (-PV), отношения шансов, а также построена регрессионная модель, куда вошли наиболее информативные вопросы. Установлено, что прогностическая модель грибковой аллергии включает такие вопросы: наличие симптомов на протяжении теплого периода времени (весна, лето, осень), наличие видимой невооруженным глазом плесени в жилище, появление симптомов при контакте с прелыми листьями. Они обладают оптимальным соотношением чувствительности, специфичности (Se=47,8%, Sp=89,7%) с площадью под операционной кривой AUC=0,75. Это позволяет сформировать анкету, включающую наиболее информативные вопросы, что обусловливает повышение ее прогностической значимости и усовершенствование диагностики грибковой аллергии. Aim. The results of clinical, anamnestic study of 154 children with seasonal symptoms of allergic rhinitis and/or bronchial asthma are declared in this article. Methods and results. Questionnaire survey was done with further estimation of sensitivity (S), specifi city (Sp), positive and negative prognostic values (±PV), odds ratio (OR) for each question. The regression model was built (ROC-curve) which includes most informative parameters. It was revealed that such questions as presence of symptoms during warm time of year (spring-summer-autumn), presence of visible mold in dwelling, appearance of symptoms after contact with fallen leaves – entered the prognostic model of mold allergy. Conclusion. They have optimal sensitivity and specifi city (Se=47,8%, Sp=89,7%) with area under ROC-curve AUC=0,75.