Містика театру в сучасній українській літературі: шекспірівський код

Abstract

Статтю присвячено аналізові театральних інтертекстем та інтермедіатем, наявних у прозі сучасних українських письменників В. Шевчука, Г. Пагутяк і В. Даниленка. Досліджено додаткові смисли, що творяться завдяки експлікації у творах театрального коду. За умови декодування реципієнтом та адекватної інтерпретації шекспірівських та, ширше, театральних інтертекстем проаналізовані художні тексти сприймаються у руслі містичної художньої умовності. З метою актуалізації у свідомості читача картини світу як театру використовуються як експліцитні інтертекстеми (прецедентні імена, назви шекспірівських творів, цитати), так і їх імпліцитні форми – алюзії та ремінісценції: мотив маски, мотив містичної режисури, мотив сну-смерті, метафора «світ як театр», мотив трагічної суперечливості людини і світу, специфічна театралізована композиція твору.