Характеристика волокон сполучної тканини та міофібробластів інтерстицію нирок потомства щурів, народжених від самиць із експериментальним метаболічним синдромом

Abstract

Як відомо, із ряду досліджень, харчування жінки у період вагітності може бути одним із факторів порушення нефрогенезу. Ожиріння вагітної може сприяти збільшенню маркерів фіброзу та накопиченню екстрацелюлярного матриксу у нирках. Мета – дослідити динаміку вмісту колагенових волокон та міофібробластів у корковій та мозковій речовині нирок потомства щурів. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведене із дотриманням біоетичних норм поводження із лабораторними тваринами (n = 120). Перша група – експериментальна (МС1): щури, народжені від самиць зі змодельованим метаболічним синдромом та після початку самостійного харчування отримували висококалорійну дієту до 120-ої доби життя включно. Друга група – експериментальна (МС2): щури, які отримані від самиць зі змодельованим метаболічним синдромом, але після переходу на самостійне харчування отримували стандартний раціон. Третя група – контрольна група щурів зі стандартним харчовим раціоном та водним режимом ad libitum. Для визначення колагенових волокон було використано гістохімічне забарвлення Масон-триколор, для виявлення міофібробластів – імуногістохімічну реакцію із використанням моноклональних антитіл mouse Smooth Muscle Actin (αSMA). Результати. Встановлено, що вміст колагенових волокон у нирках досліджуваних груп поступово зростає зі збільшенням строку спостереження, досягаючи максимальних значень на 120-у добу дослідження, при цьому відмічається статистично достовірне переважання значень у тварин групи МС-1 над контрольними тваринами у корковій та мозковій речовині. Також для контрольної та експериментальної груп характерним є поступове зростання відносної площі, яку займають αSMA+ клітини від загальної площі органу, із максимальними значеннями наприкінці дослідження. При цьому відмічалось статистично достовірне переважання показника експериментальних груп МС-1 та МС-2 у корковій речовині у порівнянні із контрольними тваринами. Висновки. Поступове розростання колагенових волокон у корковій та мозковій речовині імовірно пов’язане зі зростання вмісту αSMA+ міофібробластів, що за даними досліджень є маркерами фіброзу. Как известно, по ряду исследований, питание женщины в период беременности может быть одним из факторов нарушения нефрогенеза. Ожирение беременной может способствовать увеличению маркеров фиброза и накоплению экстрацеллюлярного матрикса в почках. Цель – исследовать динамику содержания коллагеновых волокон и миофибробластов в корковом и мозговом веществе почек потомства крыс. Материалы и методы исследования. Исследование проведено с соблюдением биоэтических норм обращения с лабораторными животными (n = 120). Первая группа – экспериментальная (МС-1): крысы, рожденные от самок со смоделированным метаболическим синдромом и после начала самостоятельного питания получали высококалорийную диету до 120-х суток жизни включительно. Вторая группа – экспериментальная (МС-2): крысы, полученные от самок со смоделированным метаболическим синдромом, но после перехода на самостоятельное питание получали стандартный рацион. Третья группа – контрольная группа крыс со стандартным пищевым рационом и водным режимом ad libitum. Для определения коллагеновых волокон было использовано гистохимическую окраску Масон-триколор, для выявления миофибробластов – иммуногистохимическую реакцию с использованием моноклональных антител mouse Smooth Muscle Actin (αSMA). Результаты. Установлено, что содержание коллагеновых волокон в почках исследуемых групп постепенно возрастает с увеличением срока наблюдения, достигая максимальных значений на 120-е сутки исследования, при этом отмечается статистически достоверное увеличение значений у животных группы МС-1 над контрольными животными в корковом и мозговом веществе. Также для контрольной и экспериментальной групп характерно постепенное увеличение относительной площади, занимаемой αSMA+ клетками от общей площади органа, с максимальными значениями в конце периода исследования. При этом отмечалось статистически достоверное превышение показателя экспериментальных групп МС-1 и МС-2 в корковом веществе по сравнению с контрольными животными. Выводы. Постепенное разрастание коллагеновых волокон в корковом и мозговом веществе вероятно связано с ростом содержания αSMA+ миофибробластов, которые по данным исследований являются маркерами фиброза. According to a number of studies, it is known that a woman’s diet during pregnancy may be one of factors in the violation of nephrogenesis. Obesity in pregnancy may increase markers of fibrosis and the accumulation of extracellular matrix in the kidneys. The purpose of the study is to investigate the dynamics of the content of collagen fibers and myofibroblasts in the cortical and medulla of the kidneys of rat offspring. Materials and methods. The research was based according to the international bioethical regulations, 120 albino rats were involved in the study. The first group is experimental (MC-1): rats born to females with an experimental metabolic syndrome and after the start of self-feeding received a high-calorie diet up to 120 days of age. The second group is experimental (MC-2): rats that were obtained from females with an experimental metabolic syndrome, but after switching to self-feeding received a standard diet. The third group is a control group of rats with a standard diet and water regime ad libitum. Mason-tricolor histochemical staining was used to determine collagen fibers, and immunohistochemical reaction using mouse Smooth Muscle Actin monoclonal antibodies (αSMA) was used to detect myofibroblasts. Results and discussion. It was found that the content of collagen fibers in the kidneys of the studied groups gradually increases with increasing of observation period, reaching maximum values on the 120th day of the study, with a statistically significant predominance of values in animals of group MC-1 over control animals in cortical and cerebral matter. Also, control and experimental groups are characterized by a gradual increase in the relative area occupied by αSMA+ cells from the total area of the organ, with maximum values at the end of the study. At the same time, there was a statistically significant predominance of the experimental groups MC-1 and MC-2 in the cortical substance in comparison with control animals. Conclusion. The gradual growth of collagen fibers in the cortical and cerebral substance is probably associated with an increase in the content of αSMA+ myofibroblasts, which according to research are markers of fibrosis.