Миниинвазивные технологии в хирургии желчнокаменной болезни, осложненной механической желтухой

Abstract

Проаналізовано результати лікування 88 хворих на жовчнокам’яну хворобу, ускладнену холедохолітіазом і механічною жовтяницею. Для цих пацієнтів застосовували сучасні мініінвазивні технології: ультразвукове дослідження, ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатикографію, ендоскопічну папілосфінктеротомію, лапароскопічну холецистектомію. Встановлено, що ендоскопічна папілосфінктеротомія найбільш ефективна у пацієнтів з помірним (до 15 мм) розширенням гепатикохоледоху і діаметром конкрементів, що знаходяться в ньому, менше 10 мм. Після ендоскопічної папілосфінктеротомії (на 2–3 добу) необхідно провести контрольне ультразвукове дослідження і при нормальному діаметрі гепатикохоледоху й за відсутності каменів другим етапом виконати лапароскопічну холецистектомію. У хворих з діаметром гепатикохоледоху понад 15 мм та великими (понад 10 мм) конкрементами в ньому ендоскопічна папілосфінктеротомія у більшості випадків неефективна, і таким пацієнтам необхідно виконувати оперативне втручання тільки відкритим способом. Проанализированы результаты лечения 88 больных с желчнокаменной болезнью, осложненной холедохолитиазом и механической желтухой. Для этих пациентов применяли современные миниинвазивные технологии: ультразвуковое исследование, эндоскопическую ретроградную холангиопанкреатикографию, эндоскопическую папиллосфинктеротомию, лапароскопическую холецистэктомию. Установлено, что эндоскопическая папиллосфинктеротомия наиболее эффективна у пациентов с умеренным (до 15 мм) расширением гепатикохоледоха и диаметром находящихся в нем конкрементов менее 10 мм. После эндоскопической папиллосфинктеротомии (на 2–3 сутки) необходимо провести контрольное УЗИ и при нормальном диаметре гепатикохоледоха и отсутствии камней выполнить вторым этапом лапароскопическую холецистэктомию. У больных с диаметром гепатикохоледоха более 15мм и крупными (более 10 мм) конкрементами в его просвете эндоскопическая папиллосфинктеротомия в большинстве случаев неэффективна, и таким пациентам необходимо проводить оперативное вмешательство только открытым способом. The results of 88 patients treatment with cholelithiasis complicated by obstructive jaundice which were used modern miniinvasive technologies: ultrasonic research (USR), endoscopic retrograde cholangiopancreaticography (ERCP), endoscopic papillotomy (EPT), laparoscopic cholecystectomy (LCE) has been analysed. It was revealed that EPT is most effective for patients with moderate (by 15mm) expansion of common bile duct and with stones inside it less than 10 mm in diameter. After EPT (after 2-3 days) it is nessesary to execute the control of USR, if common bile duct is normal and it has no stones we should execute LCE as second stage. Patients who had diameter of common bile duct more than 15 mm, and stones inside it more than 10 mm, EPT doesn’t effective in most cases, and those patients must be operated by open way only.